Фомоз кави

Перші симптоми проявляються на листках у вигляді хлоротичних плям, які з часом стають некротичними з концентричними зонами. Це є ключовим діагностичним показником.

На молодих пагонах хвороба викликає утворення глибоких виразок, які можуть оперізувати стебло, призводячи до засихання верхівок.

При ураженні плодів на їх поверхні з'являються темні вдавлені плями, що призводить до їх передчасного опадання або висихання на гілці.

Квітки кавового дерева також уражаються грибом: вони буріють і відмирають, що напряму знижує врожайність плантації.

• Пожовтіння країв листкової пластини.
• Чорні некротичні плями на плодах.
• Передчасне опадання листя та ягід.
• Відмирання верхівок пагонів.
• Поява пікнід на відмерлих тканинах.

Збудником хвороби є гриб-аскоміцет Boeremia coffeae (раніше відомий як Phoma costarricensis). Цей мікроорганізм спеціалізується на ураженні надземних частин кавового дерева.

Патоген зберігається в рослинних рештках та уражених тканинах, де утворює свої плодові тіла — пікніди. Всередині них дозрівають конідії, що є головним джерелом інфекції протягом вегетації.

Гриб характеризується високою агресивністю і здатен проникати в молоді тканини рослини через продихи або мікропошкодження в епідермісі.

Життєвий цикл збудника тісно пов'язаний з кліматичними умовами. Поширення спор відбувається переважно з краплями дощу, вітром, а також через інструменти для обрізки.

Мікологічна діагностика потребує виділення чистої культури патогена на живильних середовищах, де він формує характерні колонії з розвиненими пікнідами.

Оптимальні умови для розвитку фомозу — висока відносна вологість (понад 80%) і помірна температура 18–24°C.

Щільна посадка дерев без належного проріджування створює застій вологого повітря в кроні, що провокує швидке поширення хвороби.

Рослини, що ростуть на висотах з частими туманами, піддаються підвищеному ризику зараження через постійну вологу плівку на листках.

Механічні пошкодження при зборі врожаю або обрізці є відкритими воротами для інфекції.

Дисбаланс у живленні, особливо дефіцит калію та міді, знижує імунітет дерев та їх стійкість до патогену.

Фомоз завдає значних економічних збитків, впливаючи на репродуктивні органи дерева. Втрати врожаю можуть сягати 30–50%.

Ураження ягід призводить до їх деформації, що погіршує якість зерна та його ринкову вартість.

Пошкодження пагонів порушує обмін речовин і знижує фотосинтетичну площу дерева.

Заражені дерева слабшають і стають вразливими до вторинних інфекцій та шкідників.

Масове розповсюдження вимагає повної заміни або радикальної омолоджувальної обрізки, що є фінансово затратним.

Основним методом контролю є санітарна обрізка та видалення всіх уражених частин дерева для зменшення інокулюму.

Профілактичне обприскування мідьвмісними фунгіцидами перед сезоном дощів ефективно стримує розвиток збудника.

Дотримання правил агротехніки, включаючи регулярне проріджування крони, покращує аерацію та знижує вологість.

Використання стійких сортів є найбільш стратегічним рішенням для довгострокового захисту плантацій.

Дезінфекція інструментів для обрізки після кожної рослини є обов’язковою вимогою для запобігання перенесенню інфекції.