Некротична плямистість газону
Довідник · Хвороби

Некротична плямистість газону

Ophiosphaerella korrae

Збудником захворювання є ґрунтовий патогенний гриб Ophiosphaerella korrae, який належить до класу аскоміцетів. Цей мікроорганізм вражає кореневу систему, столони та кореневища газонних трав.

0 позицій

Вміст розділу

Нічого не знайдено за обраними фільтрами. Спробуйте змінити запит.

Некротична плямистість газону

Гриб здебільшого живе у ґрунті, зберігаючись протягом тривалого часу у вигляді міцелію. Його розвиток відбувається безпосередньо в кореневій зоні, що ускладнює своєчасну діагностику хвороби.

Основними господарями патогену є різні види тонконога, зокрема тонконіг лучний, проте гриб також може пошкоджувати овсяницю та мітлицю. Найбільша вразливість спостерігається у молодих посівів.

Поширення Ophiosphaerella korrae відбувається через частинки зараженого ґрунту, які переносяться садовим інвентарем, водою під час злив або навіть на взутті працівників, що доглядають за територією.

Біологічна активність гриба безпосередньо залежить від стану кореневої системи трави. Зараження призводить до поступового відмирання коренів, через що газон втрачає здатність отримувати поживні речовини.

Первинні ознаки з'являються навесні або восени у вигляді невеликих хлоротичних плям, які поступово розростаються в чіткі кільця або дуги діаметром до 50 сантиметрів.

Центральна частина таких кілець зазвичай стає солом'яно-жовтою або коричневою, створюючи вигляд «жаб'ячих очей». З часом рослини в цих зонах повністю відмирають.

При детальному огляді коренів хворих рослин можна помітити їхнє потемніння та ознаки гниття. Уражене коріння стає ламким і не здатне утримувати рослину в ґрунті.

У вологих умовах навколо уражених ділянок може спостерігатися розвиток міцелію, хоча частіше хворобу ідентифікують саме за зміною кольору надземної частини травостою.

Характерною особливістю є те, що плями можуть з'являтися на одних і тих самих місцях протягом кількох років, оскільки патоген залишається життєздатним у ґрунті на великій глибині.

Розвитку хвороби сприяють тривалі періоди прохолодної вологої погоди, особливо навесні, коли температура ґрунту стабільно тримається в межах 10–20 градусів Цельсія.

Високий рівень накопичення повсті (мертвих залишків рослин) створює сприятливе середовище для патогену, оскільки утримує вологу та обмежує рух повітря у ґрунті.

Неправильний режим поливу, а саме часте поверхневе зволоження, стимулює розвиток грибниці у верхніх шарах ґрунту, де зосереджена коренева система злаків.

Надлишкове використання азотних добрив, які прискорюють ріст листя без відповідного розвитку коріння, робить рослини надзвичайно вразливими до інфекції Ophiosphaerella korrae.

Ущільнення ґрунту також відіграє негативну роль, оскільки відсутність нормальної аерації знижує природний імунітет трави до ґрунтових грибкових захворювань.

Некротична плямистість істотно псує декоративний вигляд газону, перетворюючи доглянуту галявину на ділянку з постійними прогалинами та непривабливими плямами.

Масштабне ураження призводить до повної втрати трави на значних площах, що потребує проведення дороговартісних робіт з відновлення дернового покриття.

Рослини з пошкодженою кореневою системою швидко гинуть від стресів, пов'язаних із нестачею вологи або перегрівом у літній період, що робить газон нестабільним.

Поява прогалин сприяє швидкому заселенню ділянки бур'янами, які витісняють корисні злаки, що призводить до деградації видового складу газону та втрати його якості.

Без агротехнічного втручання плями розростаються щороку, створюючи ризик того, що хвороба перекинеться на всю площу газону та зробить його експлуатацію неможливою.

Головним заходом боротьби є регулярна аерація та скарифікація для видалення повсті та покращення дренажних властивостей ґрунту, що перешкоджає розмноженню гриба.

Необхідно дотримуватися збалансованого режиму поливу, надаючи перевагу рідкому, але глибокому зволоженню, щоб стимулювати глибоке вкорінення трав.

  • Використання фунгіцидів із системною дією для стримування розростання міцелію у ґрунті.
  • Коригування кислотності ґрунту та регулярне внесення калійних добрив для підвищення загальної стійкості газону.
  • Дезінфекція інструментів та очищення газонокосарок після догляду за ураженими ділянками.

Варто уникати надмірного внесення азотних добрив, особливо в періоди, коли температура повітря сприяє активному поширенню патогенних мікроорганізмів.

У разі серйозних пошкоджень слід провести підсів стійкішими сортами трав або замінити ґрунт на заражених ділянках із додаванням піщаних сумішей для покращення відтоку води.