Антракноз джуту

Інфекція зберігається на залишках рослин у ґрунті, а також передається через заражене насіння, що робить його головним джерелом поширення хвороби.

Гриб активно розвивається, утворюючи конідії, які переносяться вітром або бризками води під час опадів на здорові частини рослин.

Патоген здатен вражати тканини джуту на будь-якій стадії розвитку, починаючи від проростання насіння і закінчуючи формуванням технічно зрілих стебел.

Міцелій гриба проникає у внутрішні тканини рослини, руйнуючи клітинні стінки та знижуючи загальну життєздатність культури.

Перші ознаки хвороби проявляються як дрібні темно-бурі плями, що з часом перетворюються на вдавлені виразки на молодих стеблах.

На листках спостерігаються некротичні плями з чіткими межами, які при високій вологості вкриваються рожевим нальотом — спороношенням гриба.

Пошкоджені стебла стають ламкими, що призводить до вилягання посівів та значних втрат під час збирання врожаю.

При ураженні кореневої системи або прикореневої зони спостерігається передчасне в’янення та засихання всієї рослини.

Насіннєві коробочки також можуть бути вражені: на них утворюються темні плями, що веде до зниження якості посівного матеріалу.

Розвитку хвороби сприяє тепла та волога погода, особливо в періоди затяжних дощів та ранкових туманів.

Оптимальна температура для розвитку гриба становить +22...+26°C, що відповідає активному періоду росту джуту.

Загущені посіви створюють умови підвищеної вологості всередині посіву, що значно прискорює процес зараження нових рослин.

Надмірна кількість азотних добрив без збалансованого внесення калію та фосфору знижує природну стійкість джуту до патогену.

Застій води на полі після поливу або дощів є критичним фактором, що активізує поширення антракнозу.

Хвороба суттєво погіршує якість луб’яного волокна, роблячи його крихким та непридатним для промислової переробки.

Масове ураження посівів призводить до значного зниження врожайності, іноді до повної втрати товарної якості продукції.

Ураження насіння погіршує його схожість, що ускладнює планування наступних посівних кампаній.

Зниження імунітету рослин відкриває шлях для вторинних інфекцій, що додатково обтяжує стан посівів.

Економічні втрати фермерів виникають через необхідність додаткових витрат на фунгіциди та зменшення обсягів якісної сировини.

Використання стійких до хвороби сортів є найбільш ефективним та екологічним методом боротьби з антракнозом.

Протруювання насіння перед посівом фунгіцидами широкого спектра дії значно знижує ризик раннього інфікування.

Важливо дотримуватися правильної сівозміни, не висіваючи джут після культур, що можуть бути спільними носіями патогену.

Своєчасне внесення фосфорно-калійних добрив зміцнює імунітет джуту і підвищує стійкість до грибкових уражень.

• Глибока оранка для знищення джерел інфекції.
• Дотримання просторової ізоляції між полями.
• Проведення фунгіцидних обробок під час вегетації.
• Регулярний огляд посівів для ранньої діагностики.