Шийкова гниль цибулі

Згодом тканини цибулини розм'якшуються, набувають коричневого кольору та характерного неприємного запаху. На поверхні уражених лусок часто помітний рясний сірий пухнастий наліт — це конідіальне спороношення гриба.

На пізніх стадіях ураження на поверхні цибулини з'являються дрібні чорні тверді утворення — склероції. Вони є головним інструментом виживання патогену в ґрунті та на рослинних рештках.

При розрізі цибулини всередині спостерігається некротизована тканина, що виглядає як варена, причому процес гниття швидко поширюється від шийки вглиб до денця.

Уражені цибулини поступово втрачають вологу, зсихаються і перетворюються на тверді муміфіковані рештки, які повністю втрачають свою товарну та харчову цінність.

Збудником захворювання є недосконалий гриб Botrytis allii, який спеціалізується на ураженні різних видів цибулі, зокрема ріпчастої цибулі, цибулі-шалоту та цибулі-порею.

Життєвий цикл гриба тісно пов'язаний із ґрунтом, де він зберігається у формі склероціїв або грибниці. Крім того, інфекція може переноситися через заражене насіння, сіянку або цибулю-чернушку.

Патоген найчастіше проникає через пошкоджені тканини шийки, яка не встигла належним чином підсохнути після збирання, або через механічні пошкодження від шкідників.

Гриб виділяє спеціальні ферменти, які руйнують клітинні стінки рослин, що сприяє стрімкому поширенню інфекції по всій цибулині. Швидкість розвитку хвороби залежить від температури та вологості.

Цей вид гриба є вузькоспеціалізованим паразитом, що вражає переважно рослини родини Цибулевих, тому ротація культур на полі має критичне значення.

Для активного проростання спор та зараження тканин грибу потрібна висока вологість повітря (вище 75%) та наявність краплинної вологи на поверхні цибулин.

Температурний оптимум для розвитку збудника знаходиться в межах від +15°C до +25°C. Проте гриб здатен продовжувати розвиток навіть при низьких температурах у сховищах.

Збирання цибулі під час дощової погоди є головним фактором ризику, оскільки шийка залишається вологою та не може вчасно закритися (фізіологічне дозрівання), створюючи ворота для інфекції.

Недостатня просушка після збирання врожаю є критичною помилкою агронома, оскільки шийка, що залишилася вологою, стає ідеальним середовищем для патогену.

Загальна вентиляція в овочесховищах та щільність закладання врожаю суттєво впливають на швидкість поширення хвороби між здоровими та хворими цибулинами.

Шийкова гниль вважається однією з найнебезпечніших хвороб при зберіганні, яка здатна знищити від 30% до 70% врожаю, якщо не вжито належних профілактичних заходів.

Основні економічні збитки пов'язані з втратою товарного вигляду продукції, неможливістю експорту та витратами на постійне перебирання врожаю у сховищах.

Хвороба робить продукцію непридатною для реалізації через торговельні мережі, оскільки процес гниття є дуже заразним і швидко охоплює всю партію цибулі.

В полі ураження призводить до зниження загального обсягу врожаю через пригнічення росту та передчасне відмирання вегетативної частини рослини.

Використання в їжу ураженої цибулі небезпечне, оскільки гриб виділяє токсичні продукти метаболізму, які можуть викликати шлунково-кишкові розлади у людини.

Основним заходом захисту є вирощування стійких гібридів та дотримання сівозміни, при якій повернення цибулі на ділянку можливе лише через 3–4 роки.

Необхідно проводити збирання врожаю у суху сонячну погоду та забезпечувати якісну просушку при температурі +25...+30°C протягом 7–10 днів для формування захисних лусок.

Під час вегетації рекомендується використовувати фунгіциди згідно з планом захисту, зосереджуючись на обробках перед збиранням урожаю.

При зберіганні важливо підтримувати температуру на рівні 0...+1°C та забезпечувати постійний обмін повітря для мінімізації вологості в приміщенні.

• Знищення залишків після збирання врожаю.
• Використання лише здорового посівного матеріалу.
• Уникнення надмірного внесення азотних добрив.
• Дезінфекція тари та складських приміщень.