Аскосфероз бджіл

Гриб належить до сумчастих і має надзвичайну стійкість у зовнішньому середовищі. Його спори можуть зберігати свою життєздатність протягом багатьох років у бруді або на деревині вуликів.

Міцелій гриба проростає крізь тіло личинки, споживаючи її поживні речовини та поступово заміщуючи тканини своїми структурами.

Життєвий цикл патогена включає утворення спор, які легко переносяться бджолами всередині вулика, заражаючи нові осередки розплоду.

Цей гриб є умовно-патогенним, тому активізація хвороби найчастіше пов’язана зі зниженням природного імунітету бджолиної сім'ї через стресові фактори.

Головною ознакою є поява муміфікованих личинок, які нагадують шматочки крейди або вапна. Бджоли намагаються видалити їх, тому біля льотка можна побачити сміття.

У комірках стільників хворі личинки стають твердими, білими, сірими або чорними залежно від стадії розвитку плодових тіл гриба.

Наявність пестрого розплоду є характерним симптомом: поряд із здоровими личинками знаходяться заплеснені, які вже не підлягають відновленню.

Родина стає менш активною, спостерігається зменшення кількості молодих бджіл, що виходять з комірок, що вказує на прогресування захворювання.

У важких випадках від вулика може відчуватися неприємний запах затхлості або плісняви, що свідчить про розвиток великої колонії гриба.

Висока вологість повітря всередині вулика — основна причина розвитку аскосферозу. Погана вентиляція створює ідеальні умови для проростання спор гриба.

Різкі температурні перепади під час весняного розвитку сім'ї послаблюють личинок, роблячи їх вразливими для ураження спорами Ascosphaera apis.

Використання старих, забруднених стільників та відсутність регулярної дезінфекції інвентарю сприяють накопиченню патогену на пасіці.

Неправильне годування, зокрема перегодовування цукровим сиропом без білкової підгодівлі, негативно впливає на загальний стан здоров'я бджолиної родини.

Перенаселення вулика або навпаки, занадто великий обсяг вулика, який бджоли не можуть обігріти, провокує виникнення інфекції.

Хвороба завдає відчутних збитків, адже гине розплід, який мав би поповнити ряди робочих бджіл для збору меду.

Сила сім'ї поступово виснажується, що призводить до низької продуктивності та неможливості зібрати достатню кількість запасів на зиму.

Тривале зараження може спричинити повну загибель сім'ї, особливо в зимовий період, коли бджоли не мають можливості оновити склад родини.

Витрати на ветеринарні препарати та дезінфекцію робочого простору значно підвищують собівартість продукції бджільництва.

Аскосфероз є контагіозним, тому без вчасних заходів він швидко поширюється на всі сім'ї на пасіці, ставлячи під загрозу весь бізнес.

Ключовим методом захисту є оптимізація мікроклімату: забезпечення належної вентиляції та захист від вогкості у вуликах.

Профілактика включає регулярне оновлення стільників та вибраковку старих, що є основними носіями інфекції на пасіці.

• Видалення всіх рамок з ознаками захворювання та їх перетоплення на віск.
• Застосування дозволених ветеринарних препаратів для лікування заражених родин.
• Постійне спостереження за станом розплоду під час весняних оглядів.
• Підтримання чистоти та проведення дезінфекції пасічного інвентарю.
• Зміцнення сімей через забезпечення якісним кормом та підсилення молодими бджолами.

Використання стійких порід бджіл та своєчасна заміна маток підвищують загальний імунітет сім'ї, що є найкращим бар'єром проти грибкових хвороб.