Аскохітоз чини

Джерелом первинної інфекції є уражені рештки рослин у ґрунті та заражений насіннєвий матеріал. Грибниця та пікніди патогена здатні тривалий час зберігатися в стані спокою, чекаючи на сприятливі умови.

У період вегетації гриб поширюється за допомогою конідій, які розносяться вітром, дощем або комахами. Це забезпечує швидке вторинне зараження нових рослин на полі.

Міцелій патогена розвивається у міжклітинниках, виділяючи ферменти, що розчиняють клітинні стінки рослини. Це призводить до утворення некротичних плям, де згодом знову з'являються пікніди.

Біологічний цикл розвитку гриба тісно пов'язаний з вологістю повітря та температурою довкілля, що визначає інтенсивність розмноження спор у весняно-літній період.

Характерною ознакою хвороби є утворення плям на листках, черешках, стеблах та плодах чини. Спочатку плями мають вигляд світлих крапок, які швидко збільшуються у розмірах.

Згодом плями стають округлими або витягнутими з темною облямівкою по периметру. Колір ураженої тканини змінюється на сіро-бурий, оскільки клітини відмирають через активність гриба.

На поверхні некрозів з'являються дрібні чорні крапки — це пікніди збудника, за якими можна легко ідентифікувати аскохітоз. Це головний діагностичний маркер захворювання.

Сильне ураження стебел призводить до ламкості та передчасного вилягання посівів. Якщо хвороба переходить на боби, насіння всередині формується щуплим і зараженим.

За умов підвищеної вологості на уражених частинах рослин може спостерігатися легкий наліт, проте пікніди залишаються найпомітнішим проявом присутності патогена.

Розвиток Ascochyta lathyri інтенсивно відбувається при високій вологості повітря (понад 85%) та помірних температурах. Дощова погода значно прискорює поширення інфекції.

Оптимальна температура для проростання спор знаходиться у межах +18...+24°C. У таких умовах період інкубації хвороби скорочується, і симптоми стають помітними вже через кілька днів.

Загущені посіви, де порушена циркуляція повітря, є зоною ризику. Тут волога на листі зберігається набагато довше, що створює ідеальне середовище для проростання спор.

Тривала роса, тумани та відсутність провітрювання полів провокують масовий розвиток аскохітозу. Це часто призводить до епіфітотійного характеру поширення гриба.

Агротехнічний фон, зокрема наявність великої кількості рослинних решток, сприяє збереженню інфекції в ґрунті від сезону до сезону, що ускладнює боротьбу з патогеном.

Аскохітоз суттєво знижує продуктивність посівів чини, зменшуючи загальну масу врожаю та погіршуючи якість зерна. Пошкодження листкового апарату обмежує фотосинтез.

Рослини, уражені хворобою, передчасно висихають, не встигаючи сформувати повноцінне насіння. Це призводить до суттєвого зменшення кількості бобів на кожній рослині.

Заражене насіння втрачає схожість, а отримані з нього сходи часто гинуть ще до появи на поверхні або після виходу на поверхню ґрунту, що проріджує густоту посівів.

Зерно, отримане з хворих рослин, має низькі товарні показники. Наявність некротичних плям на насіннєвій оболонці знижує клас зерна та його ринкову вартість.

Загальна фітосанітарна ситуація на полі погіршується, що створює передумови для вторинних інфекцій, які можуть призвести до повної втрати врожаю на окремих ділянках.

Основним заходом боротьби є використання чистого, не зараженого насіння. Протруювання насіннєвого матеріалу фунгіцидами захищає молоді сходи від раннього інфікування.

Дотримання сівозміни дозволяє розірвати цикл розвитку гриба. Повернення чини на попереднє поле рекомендується здійснювати не раніше ніж через три роки.

Знищення післяжнивних залишків шляхом глибокої оранки значно зменшує запас інфекції в ґрунті. Важливо також своєчасно боротися з бур'янами, що можуть бути резерваторами хвороби.

Застосування фунгіцидів під час вегетації є ефективним засобом зупинки хвороби. Обробки слід проводити профілактично або при появі перших симптомів на листках.

• Використання стійких до аскохітозу сортів чини.
• Оптимізація норм висіву для зменшення вологості у посівах.
• Збалансоване мінеральне живлення для підвищення імунітету рослин.