Аскохітоз цибулі

Симптоми аскохітозу найчастіше проявляються на надземній частині рослин — пір’ї цибулі. Спочатку виникають дрібні плями світло-сірого або блідо-жовтого кольору, які мають видовжену форму.

З часом у центрі таких плям з’являються дрібні крапки чорного кольору — це плодові тіла гриба (пікніди). Ця ознака є ключовою для правильної діагностики захворювання на полі.

По мірі поширення інфекції плями збільшуються, зливаються, що призводить до загального пожовтіння та засихання листя, починаючи з верхівки. Рослина втрачає тургор та виглядає пригніченою.

На полях з високим рівнем ураження спостерігається масове вилягання пера, що фактично зупиняє процес набору маси цибулиною та погіршує її якісні характеристики.

Характерною ознакою також є те, що при вологій погоді плями стають більш вираженими, а уражені ділянки тканин можуть розриватися або ставати ламкими під впливом вітру.

Збудником захворювання є гриб Ascochyta allii-cepae, що належить до групи недосконалих грибів. Цей патоген спеціалізується на ураженні різних представників родини цибулевих, включаючи ріпчасту цибулю, часник та цибулю-порей.

Джерелом інфекції є рослинні рештки, заражений ґрунт та безпосередньо насіннєвий матеріал, на поверхні якого можуть зберігатися пікніди гриба. З настанням весни за сприятливих умов пікніди викидають спори.

Спори гриба поширюються за допомогою потоків вітру, крапель дощу або під час поливу. Потрапляючи на тканини здорових рослин, вони проростають і утворюють грибницю, яка впроваджується всередину листкової пластини.

Розвиток патогену відбувається досить швидко при достатньому рівні вологості. Він виснажує рослину, забираючи поживні речовини, необхідні для формування цибулини.

Завдяки здатності зберігатися в ґрунті протягом тривалого часу, гриб створює постійну загрозу для майбутніх врожаїв на ділянках, де не дотримується сівозміна.

Висока вологість повітря та ґрунту є критичними факторами для активного розвитку Ascochyta allii-cepae. Особливо небезпечними є періоди тривалих дощів та ранкових туманів.

Температурний режим у межах від +15°C до +25°C вважається оптимальним для інтенсивного розмноження та поширення конідій гриба по всій площі посіву.

Загущені посіви створюють сприятливі умови для накопичення надмірної вологи, що перешкоджає швидкому висиханню листя і сприяє проникненню грибниці в тканини.

Порушення агротехніки, зокрема надмірне внесення азотних добрив, призводить до надмірного росту ніжної тканини листя, яка стає дуже вразливою до проникнення інфекції.

Пошкодження листя шкідниками, такими як цибулева муха або трипси, створює додаткові умови для інфікування, оскільки гриб легко проникає крізь рани.

Головна шкодочинність аскохітозу полягає у суттєвому зниженні врожайності через передчасне відмирання асиміляційної поверхні листя. Цибулина не встигає повністю сформуватися.

Товарний вигляд продукції значно погіршується, що робить овочі неконкурентоспроможними на ринку. Знижується загальна маса врожаю та його щільність.

Наявність уражень на лусці стає «воротами» для вторинних інфекцій, що викликають гниття під час зберігання. Це призводить до великих втрат під час зими.

Якщо інфекція з’являється на ранніх етапах розвитку, вона може призвести до загибелі молодих сіянців, що значно зріджує густоту стояння рослин на полі.

У фермерських господарствах аскохітоз створює фінансові збитки, пов'язані з необхідністю додаткових витрат на фунгіциди та сортирну обробку зіпсованої продукції.

• Використання здорового посівного матеріалу та його протруювання перед висівом.
• Дотримання просторової ізоляції між посівами різних років вирощування.
• Ретельне знищення рослинних залишків після збору врожаю (оранка, спалювання).
• Вибір стійких до грибкових хвороб гібридів та сортів цибулі.
• Застосування фунгіцидів при перших проявах хвороби (препарати на основі міді або системні засоби).