Триходермоз

Основним зовнішнім проявом хвороби є поява пухнастого нальоту, який спочатку має білуватий, а згодом — яскраво-зелений або оливковий колір. На поверхні плодів цитрусових це виглядає як осередки гниття.

Уражені ділянки тканин швидко розм’якшуються і втрачають структурну цілісність. З часом гниль поширюється вглиб плода, викликаючи повне руйнування його внутрішньої частини, що супроводжується неприємним запахом.

У розсади ознаками ураження є потемніння кореневої шийки та подальше вилягання стебла. Рослина припиняє ріст і з часом в’яне, оскільки пошкоджені тканини більше не можуть забезпечувати живлення.

При ураженні плодів під час зберігання плями швидко збільшуються в розмірах, стаючи водянистими. Поверхня вкривається спороношенням, яке легко переноситься повітрям на сусідні плоди, створюючи ланцюгову реакцію зараження.

Візуально хворобу легко ідентифікувати за характерним кольором грибниці. Відсутність інших ознак, таких як чорні крапки чи концентричні кола, часто вказує саме на цей тип грибкового ураження.

Збудником захворювання є гриб Trichoderma viride. Хоча цей мікроорганізм часто використовується в біологічному захисті, за певних умов він може поводитися як факультативний паразит, що вражає ослаблені рослини та плоди.

Гриб належить до класу недосконалих грибів і відзначається швидким ростом міцелію оливково-зеленого забарвлення. Завдяки потужній ферментативній системі він здатний руйнувати органічні субстрати, включаючи тканини плодів цитрусових.

Він є переважно сапротрофом, тому інфекція часто виникає як вторинна, коли спори гриба потрапляють на тканини, що вже були травмовані або уражені іншими хворобами. Агресивність штаму суттєво варіюється залежно від умов середовища.

Інфекція поширюється через спори, які зберігаються в ґрунті або на рослинних рештках. Гриб надзвичайно адаптивний, що дозволяє йому розвиватися як на живих, так і на відмерлих тканинах рослин.

При сприятливих умовах спори швидко проростають, формуючи густий наліт, що складається з розгалужених гіфів. Цей процес може відбуватися навіть при відносно низьких температурах, якщо вологість повітря залишається високою.

Висока вологість повітря (вище 85%) є головним стимулятором розвитку Trichoderma viride. Гриб активно розмножується в умовах застою повітря та надмірного поливу ґрунту.

Температурний режим в межах +22...+26°C вважається оптимальним для розвитку патогену. У закритих приміщеннях, таких як овочесховища, погана вентиляція призводить до стрімкого спалаху хвороби.

Механічні пошкодження епідермісу плодів цитрусових є критичним фактором ризику. Через тріщини або проколи шкірки гриб легко проникає всередину, де знаходить поживні речовини для активного росту.

Недотримання правил санітарії в теплицях, наявність залишків бур’янів або гниючих органічних відходів створює постійне джерело спор. Патоген може накопичуватися в ґрунті роками.

Дефіцит світла та погана аерація призводять до етіоляції рослин, що знижує їхній природний імунітет. Такі рослини стають легкою здобиччю для умовно-патогенних грибів, таких як цей вид.

Головна шкода полягає у величезних втратах врожаю при транспортуванні та зберіганні цитрусових. Плоди стають непридатними для реалізації вже за кілька днів після початку активного розвитку гнилі.

Масова загибель молодих рослин у розсадниках призводить до фінансових втрат через необхідність повторного висіву та затримку виробничого циклу. Це значно знижує прибутковість господарства.

Знижується якість посадкового матеріалу, що впливає на майбутню врожайність. Заражені рослини, навіть якщо виживають, мають слабку кореневу систему та низьку опірність іншим захворюванням.

Інфекція забруднює складські приміщення та контейнери, що вимагає проведення дорогої фумігації або дезінфекції. Це додатковий тягар для бюджету агропідприємства.

Поширення патогену в межах однієї ділянки може призвести до повного знищення чутливих культур, якщо не вжити вчасних заходів обмеження поширення спор.

Основним заходом є підтримання низької вологості в місцях зберігання продукції. Регулярне провітрювання та контроль температурного режиму запобігають проростанню спор.

Ретельна санітарна обробка тари та складських приміщень перед закладанням врожаю на зберігання є обов’язковою умовою. Використання дезінфектантів дозволяє знищити інфекційний запас.

Дбайливий збір плодів без пошкоджень шкірки значно подовжує термін зберігання. Важливо вибраковувати будь-які сумнівні плоди на етапі сортування, щоб уникнути поширення гнилі.

У відкритому ґрунті важливо дотримуватися сівозміни, не висаджуючи сприйнятливі культури після пошкоджених попередників. Оптимізація живлення зміцнює імунітет рослин.

• Видалення хворих рослин з ділянки.
• Використання якісного, дезінфікованого насіння.
• Регулярна перевірка продукції на складі.
• Забезпечення доброї вентиляції в теплицях.
• Видалення всіх органічних решток після збору врожаю.