Камароспоріоз фісташки

Перші симптоми хвороби стають помітними на молодих і дорослих гілках. На корі з’являються темні, злегка вдавлені плями, які поступово збільшуються в розмірах та набувають видовженої форми.

З часом уражена кора починає тріскатися, відшаровуватися і відмирати. У місцях ураження часто спостерігається виділення камеді, що є типовою захисною реакцією фісташки на дію грибного патогена.

На поверхні відмерлої кори стають помітні дрібні крапки чорного кольору — пікніди гриба. Вони є основними джерелами спороношення і розповсюдження інфекції протягом усього вегетаційного сезону.

Хвороба призводить до некрозу гілок, листя на них передчасно жовтіє та осипається. У разі кільцевого ураження гілки вона повністю засихає через порушення живлення.

Повне або часткове відмирання скелетних гілок значно змінює зовнішній вигляд дерева і поступово призводить до його повного виснаження та загибелі.

Збудником цієї хвороби є мікроскопічний гриб Camarosporium pistaciae, який належить до класу дейтероміцетів. Він є вузькоспеціалізованим паразитом, що вражає дерева родини Анакардієвих, зокрема фісташку справжню.

Гриб зимує в уражених тканинах кори та на сухих гілках. Навесні з пікнід вивільняються спори, які переносяться вітром, дощем або комахами на здорові частини рослин.

Міцелій патогена проникає всередину тканин через механічні пошкодження кори або місця зрізів. Його життєдіяльність призводить до поступового руйнування камбію та провідних тканин рослини.

Розвиток паразита є доволі агресивним, особливо у насадженнях, де не дотримуються правил гігієни саду. Гриб здатний зберігати життєздатність протягом кількох років у мертвій деревині.

Біологічна стійкість патогена до зовнішніх факторів робить його контроль досить складним завданням для агрономів, що вимагає комплексного підходу до захисту.

Головним фактором розвитку захворювання є висока вологість повітря та опади у весняно-літній період. Волога сприяє активному проростанню спор на поверхні кори.

Оптимальна температура для розвитку Camarosporium pistaciae становить +20...+25°C. Саме в цей час гриб найбільш активно формує нові колонії та поширюється в саду.

Загущені насадження, де погано циркулює повітря, стають осередками накопичення інфекції. У таких умовах вологість кори залишається високою тривалий час, що сприяє інфікуванню.

Фізичне ослаблення дерев через посуху або незбалансоване живлення значно підвищує їх сприйнятливість до грибкових уражень, у тому числі до камароспоріозу.

Наявність ранових поверхонь, залишених після обрізки без належної обробки антисептиками, є критичним чинником, що полегшує проникнення гриба вглиб тканин дерева.

Головна небезпека камароспоріозу полягає в суттєвому зниженні продуктивності фісташкових дерев. Втрата крони призводить до зниження врожаю на 30-50% і більше.

Інфекція поступово виснажує дерева, роблячи їх вразливими до низьких температур взимку, що призводить до відмерзання навіть дорослих та стійких екземплярів.

Молоді насадження можуть повністю випасти, якщо хвороба не буде вчасно помічена і локалізована. Це призводить до колосальних економічних збитків для господарства.

Порушення сокоруху через уражені ділянки кори негативно впливає на якість плодів, їхній розмір та вміст поживних речовин, що знижує товарну вартість продукції.

Постійне поширення інфекції змушує агрономів збільшувати витрати на фунгіциди та оплату праці для проведення санітарних робіт, що робить вирощування фісташки менш рентабельним.

Першочерговим заходом захисту є регулярне обстеження дерев та негайне видалення всіх хворих гілок. Вирізати гілки слід із захопленням здорової тканини.

Обов’язковим є спалювання або вивезення рослинних решток з плантації. Це дозволяє радикально зменшити запас інфекції в саду на наступний рік.

Використання фунгіцидів, зокрема на основі міді (бордоська суміш, хлорокис міді), у критичні фази розвитку рослини дозволяє створити захисний бар’єр на поверхні кори.

Важливо дотримуватися просторової ізоляції та правил формування крони, що покращує продування дерев повітрям і запобігає тривалому зволоженню стовбура.

• Дезінфекція інструментів (секаторів, пилок) розчином спирту чи хлору після кожної обрізки.
• Підживлення дерев добривами для зміцнення імунітету.
• Боротьба зі шкідниками, що пошкоджують кору (короїди, заболонники).