Капюшонники
Капюшонники (Bostrichidae) — це родина жуків із ряду Твердокрилі, які відомі своєю здатністю завдавати значної шкоди сухій деревині та зерновим запасам. Назва родини походить від специфічної форми передньоспинки, яка нависає над головою жука, нагадуючи капюшон. Вони вважаються одними з найнебезпечніших технічних шкідників, здатних руйнувати міцні дерев’яні конструкції.
Вміст розділу
Ксилобіопс
Xylobiops
Ксилобіопс витончений
Xylobiops parilis
Ксилоперта
Xylopertha
Ксилопертела щиткова
Xyloperthella scutula
Ксилопертелла
Xyloperthella
Ксилопертелла волосиста
Xyloperthella crinitarsis
Ксилопертелла ялинова
Xyloperthella picea
Ксилопертодес
Xyloperthodes
Ксилопертодес блискучий
Xyloperthodes nitidipennis
Ксилопсокус
Xylopsocus
Ксилопсокус горбатий
Xylopsocus gibbicollis
Ксилотрипс
Xylothrips
Ксилотрипс жовтоногий
Xylothrips flavipes
Ксилотрипс релігійний
Xylothrips religiosus
Ксилоцис
Xylocis
Ліктоксилон
Lyctoxylon
Мелалгус скупчений
Melalgus confertus
Мелальгус
Melalgus
Мікрапате
Micrapate
Мікрапате бразильська
Micrapate brasiliensis
Мікрапате плечова
Micrapate humeralis
Пальмовий деревоточець
Dinapate wrightii
Поліцеон
Polycaon
Поліцеон чиленсис
Polycaon chilensis
Псоа
Psoa
Псоа віденська
Psoa viennensis
Синоксилон
Sinoxylon
Синоксилон індійський
Sinoxylon indicum
Синоксилон прободаючий
Sinoxylon perforans
Синоксилон сенегальський
Sinoxylon senegalense
Синоксилон суданський
Sinoxylon sudanicum
Скобіція
Scobicia
Стефанопахіс
Stephanopachys
Стефанопахіс чотирьохплямистий
Stephanopachys quadricollis
Тетрапріоцера
Tetrapriocera
Тетриприоцера довговуса
Tetrapriocera longicornis
Техаський деревоточець
Xylobiops texanus
Фо напате
Phonapate
Цефалотома
Cephalotoma
Цефалотома тонкинська
Cephalotoma tonkinea
Японський деревний черв'як
Sinoxylon japonicum
Японський деревоточець
Lyctoxylon japonum
Японський капюшонник
Dinoderus japonicus
Капюшонники
Спектр об'єктів живлення бострихід дуже широкий. Вони вражають пиломатеріали, паркет, меблі, а також сільськогосподарську продукцію: зерно пшениці, кукурудзи, квасолі та інших бобових культур. У лісовому господарстві вони також можуть заселяти ослаблені або повалені дерева, прискорюючи їхнє руйнування.
Біологія виду передбачає розвиток личинок всередині субстрату. Самка відкладає яйця в отвори, зроблені в деревині або зерні. Личинки, що вилуплюються, починають прогризати ходи, які заповнюються дрібною буровою мукою. Весь цикл розвитку — від яйця до дорослого жука — залежить від температури навколишнього середовища та вологості матеріалу.
Зовнішніми ознаками зараження є дрібні круглі отвори на поверхні та висипання дрібного пилу. Шкідливість бострихід проявляється у повній втраті товарного вигляду та міцності деревини. При зараженні зерна спостерігається значна втрата ваги та погіршення хлібопекарських властивостей, що робить продукцію непридатною для споживання та посіву.
Заходи захисту спрямовані на превентивне стримування чисельності популяції. Основні методи включають:
- Фумігація складських приміщень спеціальними препаратами.
- Суворий контроль вологості зерна та матеріалів при зберіганні.
- Видалення всіх джерел зараження та залишків продукції.
- Використання антисептиків та інсектицидів для обробки дерев’яних елементів будівель.
- Постійний візуальний огляд матеріалів на наявність характерних отворів.