Ламантин

З погляду сільського господарства ці тварини класифікуються не як класичні шкідники, а як біологічний фактор, що може впливати на пропускну здатність гідротехнічних споруд. Вони часто оселяються в іригаційних каналах, де активно поїдають рослинність, що може бути як позитивним фактором, так і перешкодою для фермерів.

Біологічний цикл ламантинів підпорядкований сезонності міграцій та наявності корму. Тварини ведуть відносно повільний спосіб життя, витрачаючи більшу частину часу на пошук їжі. У них досить обмежена швидкість розмноження, що вимагає специфічного підходу до охорони цих видів.

Вредіносність ламантинів проявляється у пошкодженні водних фільтрів та замулюванні каналів через активне пересування та поїдання рослин, які скріплюють берегову лінію. Це може призводити до ерозії берегів зрошувальних систем, що критично для забезпечення полів водою.

Заходи захисту гідротехнічних об'єктів від ламантинів базуються на принципах гуманного розділення територій. Використовуються фізичні бар'єри та сітки, що запобігають потраплянню тварин у критично важливі вузли водопостачання фермерських господарств, оскільки вид знаходиться під захистом закону.