Лепідозиренові

Культури та зони ураження: Найбільшої шкоди зазнають посіви рису, де підтримання стабільного рівня води є критичним фактором. Ці організми використовують мережу зрошувальних каналів як середовище для існування. Активність у канавах призводить до зміни геометрії ґрунтових валів та непередбачуваного відтоку води, що негативно впливає на врожайність.

Біологія та цикл розвитку: Особливістю Lepidosirenidae є здатність до тривалої естивації. У разі пересихання водойм вони риють у ґрунті нори, де перебувають у стані спокою, захищені слизовим коконом. Така поведінка робить їх стійкими до традиційних методів очищення каналів, оскільки вони можуть залишатися в ґрунті навіть після спустошення водойм.

Характер пошкоджень: Вредоносність полягає у механічному пошкодженні гідротехнічних споруд. Створення норових систем у дамбах спричиняє вимивання ґрунту та руйнування насипів. Це призводить до значних втрат води, порушення технологічного циклу вирощування рису та необхідності додаткових витрат на ремонт меліоративних мереж.

Заходи захисту: Ефективна боротьба базується на інженерних та агротехнічних рішеннях:

• Укріплення берегів ірригаційних каналів бетонними плитами або георешітками.
• Глибока обробка ґрунту в зоні меліоративних мереж у періоди сухостою.
• Встановлення металевих сіток-фільтрів на забірних спорудах.
• Дотримання графіків очищення каналів від донних відкладень.