Цикадки (Cicadellidae)

Коло культур, що потерпають від цикадок, надзвичайно широке. Шкідники атакують зернові колосові, кукурудзу, виноград, плодово-ягідні культури, а також широкий спектр овочевих та технічних рослин. Вони висмоктують клітинний сік, що призводить до загального пригнічення фізіологічних процесів у рослині.

Цикл розвитку цикадок включає фази яйця, личинки та імаго. Більшість видів зимують у стадії яйця, яке відкладається в тканини рослин. Личинки, що виходять навесні, дуже рухливі та активно живляться соком молодих пагонів. Кількість поколінь за рік суттєво залежить від температурного режиму та вологості повітря.

Вредоносність цикадок полягає у механічному пошкодженні тканин та токсикації рослин слиною. Проте головна загроза криється у передачі збудників вірусних та мікоплазмових захворювань, таких як мозаїка чи різні види жовтяниць, що призводять до повної втрати товарності продукції та загибелі посівів.

Для контролю чисельності застосовують такі заходи:

• Регулярна боротьба з бур'янами, що є кормовою базою для шкідника.
• Використання інсектицидів контактно-кишкової та системної дії при виявленні перших ознак заселення.
• Просторова ізоляція посівів від осередків розмноження шкідників.
• Дотримання сівозміни та своєчасна обробка міжрядь.