Ампліцефалус

Ампліцефалус (лат. Amplicephalus) належить до ряду Напівтвердокрилі, родини Цикадки (Cicadellidae). Це комахи невеликого розміру, довжина яких варіюється від 3 до 5 міліметрів.

Зовні дорослі особини мають подовжену форму тіла та забарвлення у жовтувато-бурих або зелених тонах, що робить їх майже непомітними на стеблах.

Голова має специфічну розширену будову, звідки походить назва роду. Антени короткі та мають щетинкоподібну форму, розташовані під очима.

Крила прозорі, з чітким жилкуванням, у стані спокою вони складаються «дахом» вздовж тіла, що характерно для даного виду цикадок.

Личинки за морфологією нагадують дорослих особин, але відрізняються відсутністю сформованих крил та світлішим забарвленням тіла.

Основними об’єктами пошкодження для ампліцефалуса є зернові злакові культури, зокрема пшениця, ячмінь, овес та дикі злакові трави.

Шкідники живляться соком рослин, проколюючи епідерміс листя та стебел своїм колючо-сисним апаратом, що призводить до загального виснаження.

Окрім механічних пошкоджень, ампліцефалус небезпечний тим, що є переносником вірусних та фітоплазменних захворювань, які деформують рослини.

Найбільш вразливими є молоді сходи в період активного кущення, коли будь-яка втрата поживних речовин суттєво гальмує розвиток культури.

Масова присутність шкідника на полі може знизити показники врожайності зерна на 15-30% через порушення фотосинтезу та метаболізму.

Активність ампліцефалуса прямо залежить від температурного фону, пік розмноження припадає на другу половину весни та початок літа.

Зимування відбувається переважно на стадії яйця, яке відкладається в тканини рослин, або як німфи у прикореневій зоні багаторічних трав.

Із настанням стабільно теплих температур (вище +12...+15°C) з’являються личинки, які починають інтенсивно живитися спочатку на бур’янах.

Комаха може давати декілька поколінь за сезон, при цьому найвища чисельність популяції фіксується у липні, перед дозріванням колосових.

Міграція на культурні посіви часто відбувається під час посушливих періодів, коли природні кормові ресурси висихають.

Типовою ознакою ураження є поява на поверхні листя світлих цяток, які з часом зливаються у великі хлоротичні плями.

Рослини, заражені вірусами, які переносить ця цикадка, набувають специфічного «почервоніння» або пожовтіння тканин листя.

При обстеженні посівів при струшуванні рослин спостерігається стрибаюча активність комах, що свідчить про високу щільність популяції.

Верхівки рослин стають скрученими, спостерігається загальне пригнічення росту та формування неповноцінних колосків із дрібним зерном.

• Наявність липких виділень (медвяна роса) на листках.
• Розвиток вторинних грибкових хвороб у місцях проколів.
• Порушення кущення та відставання у висоті посівів.

Основою захисту є агротехнічні заходи: ретельне знищення бур’янів, які є джерелом живлення шкідника та резерватором вірусних інфекцій.

Рекомендується дотримання просторової ізоляції між полями зернових та багаторічними травами для запобігання перельоту комах.

При перевищенні порогу шкодочинності необхідно проводити хімічну обробку посівів інсектицидами системного впливу.

Використання біологічних методів включає залучення комах-ентомофагів, які обмежують чисельність личинок та яйцекладок шкідника.

Моніторинг полів за допомогою жовтих пасток допомагає вчасно виявити початок заселення та скоригувати графік обробок.