Довідник · Шкідники

Гігроміїди

Гігроміїди (лат. Hygromiidae) — це родина наземних легеневих черевоногих молюсків, що належать до ряду Stylommatophora. У сільському господарстві ці організми класифікуються як шкідники, які здатні завдавати значної шкоди садовим, овочевим та декоративним культурам, особливо у регіонах з високим рівнем вологості.

39 позицій

Вміст розділу

Ашфордія Ashfordia Ашфордія зерниста Ashfordia granulata Волосатка смугаста Trochulus striolatus Волохата равлик Trochulus Гелікодонта Helicodonta Геліцелла Helicella Гігромія Hygromia Гігромія облямована Hygromia limbata Гігромія оперізана Hygromia cinctella Двозуба перфоратела Perforatella bidentata Кандидула Candidula Кандидула пересічена Candidula intersecta Кохліцелла Cochlicella Кохліцелла гострокінцева Cochlicella acuta Кохліцелла коноїда Cochlicella conoidea Кохлічелла варвара Cochlicella barbara Критська ксерокрасса Xerocrassa cretica Ксерокрасса Xerocrassa Ксеролента Xerolenta Ксеросекта Xerosecta Ксеросекта експланата Xerosecta explanata Ксеротриха Xerotricha Ксеротриха плямиста Xerotricha conspurcata Монахоїдес Monachoides Монахоїдес інкарнатус Monachoides incarnatus Монаша Monacha Монаша картузіанська Monacha cartusiana Перфоратела Perforatella Равлик волохатий Trichia hispida Сирійська монаха Monacha syriaca Трихія Trichia Трохоїда елегантна Trochoidea elegans Трохоїдея Trochoidea Хелікодонта обволута Helicodonta obvoluta Хеліцелла італа Helicella itala Херолента явна Xerolenta obvia Цернуела зневажена Cernuella neglecta Цернуелла Cernuella Цернуелла віргата Cernuella virgata

Гігроміїди

Шкідники живляться зеленими частинами рослин, виїдаючи м'які тканини та залишаючи після себе характерні сліди слизу. Вони пошкоджують листя, розсаду, плоди, які лежать на землі, а також можуть знищувати молоді пагони, що призводить до загального пригнічення рослини та зниження її імунітету проти хвороб.

Біологія гігроміїд обумовлює їхню приховану життєдіяльність. Вони є гермафродитами, що дозволяє їм швидко розмножуватися навіть при невеликій початковій чисельності популяції. Яйця відкладаються у вологі заглиблення ґрунту або під органічні рештки, де забезпечується захист від пересихання, що є критичним для їх виживання.

Заходи боротьби з цими молюсками мають бути спрямовані на погіршення умов для їх існування на ділянці. Основним завданням агронома є створення середовища, яке не сприяє накопиченню вологи біля кореневої шийки рослин та під листям, що зводить до мінімуму привабливість ділянки для шкідників.

Ефективні методи захисту включають:

  • Покращення дренажу та регулярне розпушування міжрядь.
  • Створення бар'єрів із сипучих матеріалів, таких як пісок або вапно.
  • Застосування біологічних препаратів або молюскоцидів при високій чисельності шкідника.
  • Використання пасток, заповнених приманками (наприклад, пивом або спеціальними харчовими сумішами).
  • Підтримання чистоти на ділянці через своєчасне прибирання бур'янів.