Гігроміїди
Гігроміїди (лат. Hygromiidae) — це родина наземних легеневих черевоногих молюсків, що належать до ряду Stylommatophora. У сільському господарстві ці організми класифікуються як шкідники, які здатні завдавати значної шкоди садовим, овочевим та декоративним культурам, особливо у регіонах з високим рівнем вологості.
Вміст розділу
Ашфордія
Ashfordia
Ашфордія зерниста
Ashfordia granulata
Волосатка смугаста
Trochulus striolatus
Волохата равлик
Trochulus
Гелікодонта
Helicodonta
Геліцелла
Helicella
Гігромія
Hygromia
Гігромія облямована
Hygromia limbata
Гігромія оперізана
Hygromia cinctella
Двозуба перфоратела
Perforatella bidentata
Кандидула
Candidula
Кандидула пересічена
Candidula intersecta
Кохліцелла
Cochlicella
Кохліцелла гострокінцева
Cochlicella acuta
Кохліцелла коноїда
Cochlicella conoidea
Кохлічелла варвара
Cochlicella barbara
Критська ксерокрасса
Xerocrassa cretica
Ксерокрасса
Xerocrassa
Ксеролента
Xerolenta
Ксеросекта
Xerosecta
Ксеросекта експланата
Xerosecta explanata
Ксеротриха
Xerotricha
Ксеротриха плямиста
Xerotricha conspurcata
Монахоїдес
Monachoides
Монахоїдес інкарнатус
Monachoides incarnatus
Монаша
Monacha
Монаша картузіанська
Monacha cartusiana
Перфоратела
Perforatella
Равлик волохатий
Trichia hispida
Сирійська монаха
Monacha syriaca
Трихія
Trichia
Трохоїда елегантна
Trochoidea elegans
Трохоїдея
Trochoidea
Хелікодонта обволута
Helicodonta obvoluta
Хеліцелла італа
Helicella itala
Херолента явна
Xerolenta obvia
Цернуела зневажена
Cernuella neglecta
Цернуелла
Cernuella
Цернуелла віргата
Cernuella virgata
Гігроміїди
Шкідники живляться зеленими частинами рослин, виїдаючи м'які тканини та залишаючи після себе характерні сліди слизу. Вони пошкоджують листя, розсаду, плоди, які лежать на землі, а також можуть знищувати молоді пагони, що призводить до загального пригнічення рослини та зниження її імунітету проти хвороб.
Біологія гігроміїд обумовлює їхню приховану життєдіяльність. Вони є гермафродитами, що дозволяє їм швидко розмножуватися навіть при невеликій початковій чисельності популяції. Яйця відкладаються у вологі заглиблення ґрунту або під органічні рештки, де забезпечується захист від пересихання, що є критичним для їх виживання.
Заходи боротьби з цими молюсками мають бути спрямовані на погіршення умов для їх існування на ділянці. Основним завданням агронома є створення середовища, яке не сприяє накопиченню вологи біля кореневої шийки рослин та під листям, що зводить до мінімуму привабливість ділянки для шкідників.
Ефективні методи захисту включають:
- Покращення дренажу та регулярне розпушування міжрядь.
- Створення бар'єрів із сипучих матеріалів, таких як пісок або вапно.
- Застосування біологічних препаратів або молюскоцидів при високій чисельності шкідника.
- Використання пасток, заповнених приманками (наприклад, пивом або спеціальними харчовими сумішами).
- Підтримання чистоти на ділянці через своєчасне прибирання бур'янів.