Гамазові кліщі родини Laelapidae
Родина Laelapidae належить до великого ряду Mesostigmata. Ці кліщі широко розповсюджені в природі, проте в агрономічному аспекті їх значення зростає при інтенсивному вирощуванні рослин у закритому ґрунті. Вони є активними мешканцями верхніх шарів ґрунту та органічних субстратів, де знаходять поживу та прихисток.
Вміст розділу
Андролелапс казаліс
Androlaelaps casalis
Вушний кліщ великої рогатої худоби
Raillietia auris
Гаелаелапс акулейфер
Gaeolaelaps aculeifer
Гамазовий кліщ
Haemogamasus nidi
Гамазовий кліщ
Laelaps agilis
Гамазовий кліщ
Laelaps hilaris
Гамазовий кліщ мишачий
Laelaps muris
Гамазовий кліщ стабулярис
Eulaelaps stabularis
Геолаелапс
Gaeolaelaps
Гірстіоніссус ізабеллінус
Hirstionyssus isabellinus
Кліщ Laelaps algericus
Laelaps algericus
Райетія козяча
Raillietia caprae
Стратіолаелапс
Stratiolaelaps miles
Стратіолаелапс
Stratiolaelaps scimitus
Тропілелапс
Tropilaelaps clareae
Щурячий кліщ
Laelaps echidnina
Гамазові кліщі родини Laelapidae
Культури, які найчастіше потерпають від діяльності цих кліщів, охоплюють тепличні овочі, розсаду квіткових культур та різні види декоративних рослин. Особливо небезпечними вони стають при порушенні агротехнічних норм, що сприяє їх масовому розмноженню в кореневій зоні або на поверхні субстрату.
Цикл розвитку Laelapidae включає проходження стадій яйця, личинки, протонімфи, дейтонімфи та дорослої особини. Ці організми відрізняються високою витривалістю та здатністю швидко адаптуватися до штучних умов теплиць, особливо в умовах постійного зрошення, яке підтримує необхідний рівень вологості для їх активної життєдіяльності.
Вредоносність кліщів полягає у пошкодженні кореневої системи та мікроскопічних тканин рослини, що знаходяться в контакті з субстратом. Крім прямого пошкодження, вони негативно впливають на рослину, виступаючи векторами різних патогенів. Це призводить до передчасного в'янення, зниження імунітету рослини та зменшення товарної цінності продукції.
Система захисту від Laelapidae передбачає комплексний підхід:
- Повна дезінфекція тепличного ґрунту та субстратів перед посадкою.
- Моніторинг чисельності популяції за допомогою пасток.
- Обмеження надмірного поливу, що створює сприятливе середовище для шкідника.
- Впровадження ентомофагів для біологічного регулювання кількості кліщів.
- Застосування хімічних препаратів на основі дозволених акарицидів при перевищенні порогу шкодочинності.