Тропілелапс

Тропілелапс (Tropilaelaps clareae) є представником класу Павукоподібні, ряду Паразитоформні кліщі, родини Laelapidae. Це небезпечний паразит, що вражає медоносних бджіл.

Тіло дорослої самки кліща має довгасту форму, довжина якої складає близько міліметра. Колір паразита варіюється від світло-коричневого до червонувато-бурого.

Цей кліщ вирізняється надзвичайно високою рухливістю на стільниках порівняно з кліщем Варроа. Через таку активність паразит швидко розповсюджується по всій вулику.

Життєвий цикл тропілелапса обмежений наявністю розплоду бджіл. Поза межами запечатаних комірок кліщ не може довго виживати, оскільки потребує харчування гемолімфою личинок.

Самці кліща набагато дрібніші за самок і виконують лише функцію запліднення, не харчуючись гемолімфою господарів.

Кліщ тропілелапс шкодить розплоду Apis mellifera та Apis dorsata, паразитуючи на стадіях личинки та лялечки всередині запечатаних комірок.

Процес живлення паразита призводить до виснаження розплоду, що спричиняє розвиток каліцтв у молодих бджіл або їх повну загибель всередині комірок.

Пошкоджені личинки втрачають необхідні поживні речовини, що значно знижує життєздатність усієї бджолосім'ї та її продуктивність.

Заражена сім'я швидко слабшає, оскільки вихід молодих бджіл з розплоду зменшується, а тривалість життя дорослих особин скорочується.

У разі відсутності належного контролю, тропілелапс може призвести до повного зникнення бджолиної сім'ї протягом одного сезону.

Характерною ознакою зараження є наявність «рябого» розплоду, при якому кришечки комірок мають нерівний вигляд або пошкоджені бджолами.

Під час огляду рамок можна помітити світло-коричневих кліщів, які дуже швидко пересуваються по поверхні стільників між комірками.

На дні вулика часто виявляють викинутих личинок та лялечок, які мають ознаки недорозвинення або деформації внаслідок діяльності паразита.

Зовнішній вигляд дорослих бджіл може свідчити про інвазію: часто зустрічаються особини з укороченими крилами та деформованим черевцем.

Різке падіння чисельності бджіл у вулику при наявності великої кількості розплоду є вагомим приводом для перевірки на наявність тропілелапса.

Найефективнішим методом контролю є переривання циклу розмноження шляхом створення штучної безрозплідної паузи у сім'ї.

Застосування хімічних акарицидів, які зареєстровані та дозволені для використання, дозволяє значно знизити рівень ураження пасіки.

Ізоляція матки в спеціальному ізоляторі на певний період часу дозволяє повністю зупинити відтворення кліща у запечатаному розплоді.

Регулярний контроль осипу кліща на спеціальних підрамних сітках допомагає вчасно виявити початок інвазії та вжити необхідних заходів.

• Ізоляція маток для виведення сім'ї у безрозплідний стан
• Використання акарицидних препаратів за графіком
• Моніторинг осипу паразитів на контрольних листах
• Карантин при придбанні нових бджолиних сімей