Мокреці (Ceratopogonidae)
Мокреці (Ceratopogonidae) — це родина дрібних двокрилих комах, які належать до підряду довговусих. Хоча вони безпосередньо не поїдають рослини, їхня діяльність завдає значної шкоди агропромисловому комплексу, впливаючи на стан тваринництва та ефективність роботи на фермерських господарствах.
Вміст розділу
Мокреці
Culicoides
Мокреці
Holoconops
Мокреці роду Форціпомія
Forcipomyia
Мокрець
Culicoides albicans
Мокрець
Culicoides furens
Мокрець
Culicoides pusillus
Мокрець Culicoides hollensis
Culicoides hollensis
Мокрець Culicoides insignis
Culicoides insignis
Мокрець Culicoides paraensis
Culicoides paraensis
Мокрець Forcipomyia fuliginosa
Forcipomyia fuliginosa
Мокрець Барбози
Culicoides barbosai
Мокрець Беккерта
Holoconops becquaerti
Мокрець звичайний
Culicoides obsoletus
Мокрець звичайний
Culicoides pulicaris
Мокрець Кертеса
Leptoconops kerteszi
Мокрець найдрібніший
Culicoides minutissimus
Мокрець товстоногий
Culicoides pachymerus
Мокрець точковий
Culicoides punctatus
Мокрець шотландський
Culicoides impunctatus
Мокреці (Ceratopogonidae)
Згідно із систематикою, ці комахи входять до ряду Diptera (Двокрилі). Дорослі особини мають надзвичайно малі розміри, що ускладнює боротьбу з ними. Родина надзвичайно чисельна, а ареал поширення охоплює майже всі кліматичні зони, де є достатній рівень вологості для розмноження.
Життєвий цикл комах проходить повний метаморфоз: яйце, личинка, лялечка та імаго. Самки, як правило, є гематофагами, яким потрібна кров ссавців для відтворення потомства. Місцями розвитку личинок є вологі ґрунти, гній або залишки гниючої рослинності, що робить пасовища та ферми осередками їхнього масового розмноження.
Головна шкодочинність полягає в постійному стресі для худоби, що призводить до втрати ваги та зниження надоїв. Більше того, мокреці є небезпечними переносчиками інфекційних хвороб, зокрема вірусу «синього язика», що може призвести до масового падежу худоби та серйозних фінансових втрат у тваринництві.
Для контролю популяції застосовують такі заходи:
- Меліоративні роботи з осушення боліт та зволожених ділянок.
- Обробка місць розмноження личинок біологічними та хімічними інсектицидами.
- Використання спеціальних засобів захисту (репеллентів) для великої рогатої худоби.
- Встановлення захисних сіток із дрібними комірками у місцях утримання тварин.