Ктирі (Asilidae)
Ктирі (родина Asilidae, ряд Двокрилі) — це великі хижі мухи, що займають важливе місце в ентомофауні агроценозів. Вони мають характерну будову тіла: потужний грудний відділ, міцний хоботок та розвинені очі, що дозволяють їм ефективно вистежувати здобич у польоті. Це агресивні хижаки, які не гребують жодним дрібним комахою, що здатна піднятися в повітря.
Вміст розділу
Діоктрія руда
Dioctria rufipes
Ктир
Laphria
Ктир
Asilus
Ктир
Neoitamus
Ктир
Dysmachus
Ктир
Machimus
Ктир великий
Machimus maximus
Ктир діадема
Dasypogon diadema
Ктир діоктрія
Dioctria
Ктир жовтий
Laphria flava
Ктир жовтохвостий
Andrenosoma fulvicaudum
Ктир звичайний
Dysmachus trigonus
Ктир синьохвостий
Neoitamus cyanurus
Ктир шершнеподібний
Asilus crabroniformis
Ктир-андренозома
Andrenosoma
Ктирі
Dasypogon
Лептогастер
Leptogaster
Лептогастер циліндричний
Leptogaster cylindrica
Ктирі (Asilidae)
Життєвий цикл цих комах проходить через стадії яйця, личинки, лялечки та імаго. Личинки ктирів переважно мешкають у ґрунті або перегної, де вони полюють на ґрунтових мешканців, включаючи личинок шкідливих жуків. Тривалість повного циклу розвитку залежить від виду ктиря та навколишніх температурних умов, часто займаючи більше одного вегетаційного сезону.
Вплив ктирів на сільське господарство має специфічний характер. Оскільки вони не живляться рослинними тканинами, пряма шкода культурам відсутня. Проте, їхня хижацька діяльність спрямована на інших комах, серед яких часто опиняються корисні запилювачі, наприклад, медоносні бджоли. Це створює загрозу для господарств, що спеціалізуються на вирощуванні культур, які залежать від комахозапилення.
Характер шкодочинності проявляється у вибірковому знищенні ентомофагів та корисних комах. Масова поява ктирів поблизу пасік або на квітучих полях може призвести до помітного зменшення кількості бджіл, що безпосередньо впливає на формування врожаю. Саме тому агрономи розглядають їх як фактор, що потребує моніторингу в зонах інтенсивного садівництва.
Методи регулювання чисельності ктирів базуються на принципах інтегрованого захисту рослин. Оскільки вони є природними компонентами екосистеми, повне знищення не є ціллю. Рекомендовані заходи включають:
- мінімізацію застосування хімічних засобів, що приваблюють хижаків;
- забезпечення належного захисту пасік під час масового льоту мух;
- дотримання сівозмін, що обмежують місця для відкладання яєць у ґрунті;
- використання сіток для захисту особливо цінних ентомофільних культур.