Ктир жовтий

Ктир жовтий (Laphria flava) — це велика хижа муха, що належить до родини ктирів (Asilidae) та відома своїм специфічним зовнішнім виглядом.

Завдяки густому золотисто-жовтому опушенню це комаха зовні дуже нагадує джмеля, що допомагає їй маскуватися серед квітів.

Довжина тіла дорослої особини становить від 15 до 25 мм, при цьому вони мають міцні ноги та розвинений ротовий апарат.

Головною зброєю ктиря є гострий хоботок, яким він проколює панцир своєї здобичі для висмоктування гемолімфи.

Очі ктиря мають чудову роздільну здатність, що дозволяє йому помічати здобич на великій відстані та перехоплювати її в польоті.

Ктир жовтий не пошкоджує посіви сільськогосподарських культур, оскільки не є фітофагом, проте він є серйозною проблемою для пасічників.

Основна шкода полягає у знищенні медоносних бджіл, на яких ктирі полюють протягом усього літнього сезону.

Висока активність цих хижаків біля пасік може призвести до ослаблення бджолиних сімей та зниження обсягів збору меду.

Водночас личинки ктиря є хижаками, що живуть у ґрунті або гнилій деревині, де поїдають личинок інших шкідливих комах.

З агрономічної точки зору, шкода від ктирів вважається локальною і не загрожує врожаю в промислових масштабах.

Дорослі особини ктиря жовтого з'являються наприкінці весни та продовжують активно літати протягом червня, липня та серпня.

Життєвий цикл цієї комахи є досить тривалим і може розтягуватися на один або навіть два роки до стадії імаго.

Розвиток личинок відбувається поступово в сприятливому середовищі, де є достатня кількість корму та належна вологість.

Пік активності комах припадає на сонячні години дня, коли вони патрулюють свою територію у пошуках комах-запилювачів.

Після завершення сезону розмноження дорослі мухи гинуть, а наступне покоління зимує на стадії личинки в ґрунті.

Заходи боротьби з ктирями на полях зазвичай не проводяться, оскільки ці комахи виконують роль природних регуляторів біоценозу.

Якщо спостерігається надмірна концентрація ктирів поблизу пасік, рекомендується перемістити вулики в інше, менш привабливе для хижаків місце.

Прибирання гнилої деревини та впорядкування ділянки навколо пасіки допомагає зменшити кількість місць для розмноження личинок ктиря.

Використання інсектицидів проти ктирів суворо заборонено через високу небезпеку для бджіл та інших корисних комах-запилювачів.

Ефективним методом захисту є створення умов, що сприяють розвитку природних ворогів самих ктирів у навколишньому середовищі.