Серпокрилки (Drepanidae)
Серпокрилки (лат. Drepanidae) — це родина метеликів, що належить до ряду Лускокрилих (Lepidoptera). Свою назву вони отримали завдяки специфічній формі передніх крил, що мають гачкоподібну вершину, яка нагадує серп. Це переважно нічні комахи, проте деякі види можуть бути активними у присмеркові години.
Вміст розділу
Епікамноптера Странда
Epicampoptera strandi
Епікампоптера
Epicampoptera
Епікампоптера марантика
Epicampoptera marantica
Кавова п'ядун
Epicampoptera andersoni
Різак звичайний
Falcaria
Сабра
Sabra
Серпокрилка (Ватсоналла)
Watsonalla
Серпокрилка березова
Drepana falcataria
Серпокрилка березова
Falcaria lacertinaria
Серпокрилка вільхова
Drepana curvatula
Серпокрилка двокрапкова
Watsonalla binaria
Серпокрилка дубова
Sabra harpagula
Серпокрилки
Drepana
Тупокрилка біла
Cilix glaucata
Цилікси
Cilix
Серпокрилки (Drepanidae)
Ці шкідники спеціалізуються на поїданні листя широколистяних деревних порід. До списку кормових культур входять береза, вільха, дуб, ліщина та деякі плодові культури, що вирощуються в садах. В умовах високої чисельності вони здатні завдати значної шкоди зеленим насадженням, знижуючи їхній приріст та загальний стан здоров'я.
Біологічний цикл розвитку включає повне перетворення: яйце, личинка (гусениця), лялечка та доросла особина. Більшість видів зимують у стадії лялечки, надійно схованої у коконі, який гусениця будує всередині скрученого листа. Кількість генерацій за сезон залежить від кліматичних умов регіону, в якому поширений вид.
Гусениці серпокрилок ведуть переважно прихований спосіб життя. Вони скручують або стягують листя павутиною, формуючи укриття, в яких живляться тканинами листка. Характер пошкоджень проявляється у грубому об'їданні листкової пластинки, що послаблює дерево та погіршує його естетичний вигляд або продуктивність.
Для боротьби зі шкідником найефективнішими є агротехнічні та хімічні заходи. Рекомендується проводити регулярний огляд дерев та видаляти скручене листя з коконами. У разі масового розмноження застосовують інсектициди системної або контактної дії, дотримуючись регламентів безпечного використання пестицидів у садівництві.
- Використання феромонних пасток для моніторингу популяції.
- Залучення ентомофагів (птахів та корисних комах-хижаків).
- Обробка біологічними препаратами під час відродження гусениць.