Тупокрилка біла

Тупокрилка біла (лат. Cilix glaucata) — невеличкий метелик із родини серпокрилок (Drepanidae). У розмаху крил сягає 20–25 мм.

Характерна особливість зовнішнього вигляду — білі передні крила з великою коричнево-сірою плямою в центральній частині, що нагадує пташиний послід.

Гусениця цього виду має незвичну форму: її тіло потовщене в передній частині та вкрите невеликими виростами, що допомагає маскуватися серед листя.

Лялечки розвиваються в щільних коконах, які кріпляться до гілок або листя кормових рослин та мають захисне забарвлення під кору.

Зимує шкідник переважно на стадії лялечки в коконі, закріпленому на гілках дерев, що дозволяє виду успішно переживати зиму.

Основними кормовими культурами для гусениць тупокрилки білої є представники родини Розові (Rosaceae).

Найбільшу шкоду комаха завдає яблуні, груші, глоду, терену та горобині, об’їдаючи листові пластинки.

Попри те, що тупокрилка рідко сягає критичної чисельності, у роки масового розмноження вона здатна призводити до значної дефоліації молодих дерев.

Пошкодження листового апарату знижує інтенсивність фотосинтезу, що негативно позначається на закладанні плодових бруньок та стані рослини.

У розплідниках діяльність гусениць може затримувати розвиток саджанців і послаблювати їхній імунітет перед зимовим періодом.

Цикл розвитку виду зазвичай включає дві генерації за вегетаційний період, що розтягує період шкідливості на весь сезон.

Перше покоління метеликів літає у квітні та травні, відкладаючи яйця на листя кормових культур.

Гусениці першої генерації активно харчуються протягом червня, після чого заляльковуються для вильоту другого покоління.

Друге покоління метеликів з'являється в липні-серпні, а їхнє потомство шкодить деревам наприкінці літа та на початку осені.

Завершення циклу відбувається восени, коли гусениці останнього покоління йдуть у діапаузу в коконах для зимівлі.

Візуальний контроль — найпевніший спосіб виявлення присутності шкідника в саду в літній період.

На листі помітні грубі пошкодження країв, при цьому гусениці часто тримаються на нижній стороні листа вздовж центральної жилки.

Завдяки своїй формі гусениці чудово мімікрують під природні забруднення, тому їх важко помітити при швидкому огляді.

У зимовий період на гілках дерев можна виявити характерні світлі або сірі щільні кокони, прикріплені до кори.

Присутність метеликів можна зафіксувати за допомогою світлових пасток, на які вони активно летять у нічний час.

У більшості випадків спеціалізованих заходів боротьби проти тупокрилки білої не потрібно через низьку чисельність популяції.

Ефективним агротехнічним методом є збір і видалення пошкодженого листя в невеликих садах при виявленні первинних осередків.

За високої чисельності доцільне застосування біологічних інсектицидів на основі Bacillus thuringiensis, які ефективні проти гусениць молодших віків.

Хімічні обробки слід проводити лише в разі масового розмноження з використанням препаратів групи фосфорорганічних сполук або піретроїдів.

• Проведення обрізки дерев із видаленням старих коконів.
• Залучення до саду природних ентомофагів, таких як птахи та паразитичні перетинчастокрилі.
• Регулярний моніторинг стану крон дерев протягом усього вегетаційного періоду.