Варроа

Кліщ Varroa destructor — це небезпечний зовнішній паразит медоносних бджіл, що належить до родини Varroidae.

Доросла самка має сплющене тіло коричневого кольору, довжина якого становить близько 1,1 мм, а ширина — 1,6 мм.

Паразит має чотири пари ніг, оснащених потужними присосками для надійного закріплення на тілі господаря.

Самець кліща набагато менший за самку, має м’якіші покриви та проводить все життя всередині комірок розплоду.

Кліщ має колючо-сисний ротовий апарат, спеціалізований для живлення гемолімфою дорослих бджіл та їхніх личинок.

Кліщ Варроа паразитує виключно на медоносних бджолах, завдаючи колосальної шкоди розвитку розплоду та дорослим особинам.

Живлячись гемолімфою, паразит виснажує організм бджоли, значно знижуючи тривалість її життя та працездатність.

Пошкоджені личинки розвиваються у неповноцінних комах з вадами розвитку, такими як деформовані крила чи відсутні кінцівки.

Варроатоз — це захворювання, яке при ігноруванні заходів боротьби призводить до загибелі цілих бджолиних родин.

Паразити є переносниками багатьох вірусних хвороб, які загострюють патологічний стан бджіл у зимовий період.

Цикл розмноження кліща тісно пов'язаний з наявністю розплоду у вулику, тому активність зростає з весни до осені.

Навесні, коли обсяг розплоду невеликий, чисельність паразита зростає повільно, але поступово накопичується.

Влітку, у період інтенсивного вирощування бджіл, популяція Варроа досягає свого пікового значення в межах вулика.

В осінній період, коли вихід розплоду припиняється, кліщі концентруються на тілі дорослих бджіл, готуючись до зими.

Зимовий період паразит проводить на тілі бджіл усередині клубу, продовжуючи виснажувати їхнє здоров'я до початку весни.

Головним симптомом наявності кліща є візуальне спостереження особин паразита на спинному боці черевця бджоли.

Наявність деформованих бджіл біля льотка у вулика свідчить про високу ступінь інвазії та розповсюдження вірусів.

• Осип кліщів на дно вулика або на спеціальний підрамковий лист.
• Викидання пчелами личинок та лялечок із запечатаних комірок.
• Виразне зниження сили родини та темпів збору меду.

При сильному ураженні можна помітити «неспокійну» поведінку бджіл, що пов'язана з постійним подразненням паразитами.

Діагностику також проводять шляхом промивання бджіл у спирті або за допомогою цукрової пудри для підрахунку частки паразитів.

Ефективна боротьба з Варроа базується на системному використанні хімічних препаратів та агротехнічних заходів.

Застосування пластин з акарицидами дозволяє знизити чисельність кліща в період відсутності товарного медозбору.

Органічні кислоти, наприклад мурашина, є екологічним методом боротьби, що не накопичується у продуктах бджільництва.

Видалення трутневого розплоду є дієвим фізичним методом, оскільки кліщі віддають перевагу саме цим коміркам для розмноження.

Важливо чергувати засоби боротьби для запобігання появи резистентності (стійкості) кліща до діючих речовин препаратів.