Політуха звичайна

Політуха звичайна (Pteromys volans) належить до ряду Гризуни, родини Вивіркові. Це невеликий звірок, що здатен до планування завдяки шкірястій перетинці між лапами, що дозволяє йому переміщатися між деревами.

Зовнішній вигляд характеризується сірим хутром, яке змінює відтінок залежно від сезону. Найбільш впізнаваною рисою є величезні чорні очі, які є адаптацією до нічного способу життя.

Ці тварини ведуть виключно деревний спосіб життя і майже ніколи не спускаються на землю. Вони облаштовують гнізда у дуплах старих дерев, що робить їх мешканцями переважно лісових масивів та старих паркових зон.

Життєвий цикл політухи тісно пов'язаний із наявністю великих дерев. Розмноження відбувається навесні, за сезон самка виводить одне, рідше два покоління, що забезпечує стабільність популяції в сприятливих умовах.

Хоча політуха не є масовим сільськогосподарським шкідником, її чисельність в окремих лісових господарствах потребує моніторингу через можливу негативну дію на молоді насадження.

Шкідливість політухи проявляється в об’їданні бруньок листяних порід дерев навесні. Найбільш вразливими є береза, вільха та липа, які складають основу раціону гризуна у важкі періоди.

У випадках, коли насадження розташовані поруч із великими лісовими масивами, політухи можуть пошкоджувати плодові дерева, зокрема молоді пагони яблунь, що уповільнює їх розвиток.

Зимовий період характеризується пошкодженням кори молодих дерев та пагонів хвойних порід. Це може призводити до появи ран, через які в дерево потрапляють хвороботворні мікроорганізми.

У розплідниках декоративних рослин політухи здатні пошкоджувати верхівкові бруньки, що призводить до втрати товарного вигляду саджанців та їх деформації в процесі подальшого росту.

Особливу небезпеку становлять періоди низької врожайності насіння лісових дерев, коли гризуни змушені змінювати раціон і частіше відвідувати сади та господарські насадження для пошуку їжі.

Політуха активна протягом усього року, оскільки не впадає у зимову спячку. Це означає, що загроза пошкодження рослин зберігається навіть у зимовий період, коли доступ до іншої їжі обмежений.

Найбільший пік активності шкідника припадає на кінець зими та ранню весну. У цей час гризуни зосереджуються на поїданні бруньок, які набрякають і стають багатим джерелом поживних речовин.

Літній період відрізняється найнижчою шкодочинністю, оскільки тварини мають широкий доступ до листя, ягід та насіння лісових дерев, тому рідко цікавляться культурними насадженнями.

Восени шкідники готуються до зими, накопичуючи запаси в дуплах. У цей час вони можуть пошкоджувати врожай на присадибних ділянках, що примикають до лісу, зокрема горіхи або плоди садових дерев.

Моніторинг слід проводити протягом року, звертаючи особливу увагу на стан крони дерев та наявність слідів гризунів у періоди відлиг, коли тварини найбільш рухливі.

Ознаками присутності політухи є характерні сліди зубів на молодих гілках. Зазвичай це виїдені бруньки та знята смугами кора, що часто помилково приймається за дію інших гризунів.

Під деревами можна знайти залишки їжі — лусочки від сережок берези або хвою, що свідчить про активне харчування тварини у кроні цього конкретного дерева.

Сліди кігтів на гладкій корі стовбурів також є важливим маркером. Вони розташовуються вертикально і свідчать про те, що дерево активно використовується звірком для переміщення.

Послід політухи, який можна виявити на снігу під деревами, має специфічну форму, що дозволяє фахівцям ідентифікувати вид, який відвідує ділянку в нічний час.

Наявність звуків у нічний час, що нагадують тихий писк або шурхіт у кронах старих дерев, може вказувати на присутність колонії або окремих особин поблизу господарства.

Методи боротьби з політухою повинні бути щадними. Оскільки вид в багатьох країнах охороняється, варто надавати перевагу захисним конструкціям, а не знищенню тварин.

Використання металевих або пластикових сіток для захисту стовбурів молодих дерев є найбільш ефективним методом, що повністю унеможливлює пошкодження кори гризунами.

Застосування відлякувачів, що базуються на випромінюванні звукових хвиль або світлових спалахах, допомагає захистити ділянку, не завдаючи шкоди здоров'ю тварин.

Важливою агротехнічною мірою є регулярне обрізання крони, що робить дерева менш привабливими для проживання гризунів, а також підтримання порядку на ділянці.

У випадках значної шкоди рекомендується проконсультуватися з екологічними службами для отримання дозволу на переселення тварин у безпечні лісові зони, де вони не завдадуть збитків.