Ховрах крапчастий

Ховрах крапчастий (лат. Spermophilus suslicus) — дрібний гризун із родини вивіркових. Довжина тіла дорослої особини зазвичай варіюється від 18 до 25 сантиметрів.

Характерною рисою є забарвлення спини: воно темно-буре з численними світлими плямами, що робить його впізнаваним серед інших видів гризунів.

Голова має широку форму, вушні раковини дуже короткі, майже приховані в густому хутрі. Очі великі та розміщені високо, що дає змогу бачити навколишнє середовище.

Передні лапи добре розвинені, з міцними пазурами, які ідеально пристосовані для риття складних підземних споруд.

Ці тварини ведуть виключно денний спосіб життя. Вони часто стають у вертикальну стійку «стовпчиком», щоб оглядати територію на предмет небезпеки.

Ховрах крапчастий завдає значної шкоди посівам озимих та ярих зернових культур, поїдаючи як насіння, так і молоді пагони рослин.

Окрім зернових, шкідник не гребує бобовими культурами та овочами, часто знищуючи цілі ділянки посівів на ранніх етапах розвитку.

Вигризаючи посіви, гризуни провокують виникнення так званих «лисин» на полі, що значно знижує густоту стояння культур та врожайність.

Крім прямої шкоди рослинам, ховрахи руйнують структуру ґрунту своїми норами, що ускладнює роботу сільськогосподарської техніки та проведення агротехнічних операцій.

Пошкоджені ними ділянки стають непридатними для механізованого обробітку, що призводить до додаткових економічних витрат господарств.

Пробудження ховрахів від зимової спячки відбувається навесні, коли ґрунт прогрівається, а на полях з'являються перші сходи зеленої рослинності.

Найбільш агресивний період живлення припадає на кінець весни та початок літа, коли тваринам необхідно накопичити жирові запаси перед сплячкою.

До середини літа, особливо в посушливі роки, дорослі ховрахи часто залягають у літню сплячку, що суттєво зменшує їхню активність на поверхні.

Зимують гризуни в глибоких норах, які розташовані нижче рівня промерзання ґрунту, перебуваючи в стані глибокого анабіозу до наступної весни.

Отже, найбільший тиск на посіви спостерігається у весняний період, що вимагає вжиття захисних заходів саме до початку масового відростання культур.

Першою ознакою заселення поля ховрахами є наявність свіжих нір, біля яких видно викиди землі у вигляді невеликих горбків.

На полях чітко помітні витоптані доріжки, що ведуть від нір до місць активного харчування гризунів.

Характерні погризи молодих рослин зернових на стадії сходів часто свідчать про присутність колонії гризунів у безпосередній близькості.

Звукові сигнали у вигляді пронизливого свисту, які видають особини при появі людини або техніки, є надійним методом виявлення шкідника.

Візуально на полі помітні осередки пошкоджень, де посіви виглядають пригніченими або повністю знищеними шкідниками.

Ефективна боротьба з ховрахом крапчастим вимагає комплексного підходу та своєчасного реагування на появу перших колоній.

• Проведення глибокої оранки полів після збирання врожаю для руйнування нір.
• Використання хімічних отрутохімікатів (родентицидів) згідно з регламентом застосування.
• Регулярний моніторинг полів для виявлення нових норових колоній у весняний період.
• Висівання стійких сортів та дотримання оптимальних строків сівби для мінімізації впливу.
• Застосування біологічних методів захисту шляхом залучення природних ворогів (хижих птахів).