Суринамський борошноїд

Суринамський борошноїд (Oryzaephilus surinamensis) належить до родини Silvanidae. Це дрібний жук довжиною 2,5–3,5 мм з витягнутим сплощеним тілом коричневого кольору, що дозволяє йому проникати у найвужчі щілини.

Головною відмінною рисою є наявність двох поздовжніх гребенів на передньоспинці, на яких розташовані по шість зубців. Ці зубоподібні вирости надають комасі характерного вигляду, завдяки якому її легко впізнати під збільшувальним склом.

Личинка комахи має жовтувато-білий колір і розвивається у товщі зернової маси або борошна. Вона надзвичайно рухлива і приховано харчується залишками рослинних продуктів.

Розвиток одного покоління залежить від вологості та температури. При сприятливих умовах повний цикл перетворення від яйця до дорослого жука завершується приблизно за півтора місяці.

Комаха виявляє високу пристосованість до умов зберігання, тому може розмножуватися навіть у неопалюваних приміщеннях у теплу пору року.

Суринамський борошноїд належить до шкідників вторинного типу. Він не може пошкодити непошкоджене ціле зерно, тому зазвичай поселяється там, де вже є сліди життєдіяльності інших шкідників.

Основним раціоном є борошно, крупи, висівки, сухофрукти, насіння олійних культур та готові комбікорми. Шкідник інтенсивно забруднює продукцію своїми виділеннями, що робить її непридатною для споживання.

Внаслідок масового розмноження відбувається самозігрівання зерна. Це призводить до псування якості продукції та розвитку грибкових інфекцій у зерновому насипу.

Заражена продукція втрачає свої харчові властивості. У промислових масштабах це означає прямі економічні збитки та необхідність проведення дорогої фумігації партій.

• Борошно різних сортів та висівки.
• Зернові крупи (гречка, рис, вівсянка).
• Насіння соняшнику та арахіс.
• Вироби з тіста та макарони.
• Сухофрукти та горіхи.

Ознакою зараження є наявність дрібних жуків на поверхні тари або стінах складів. Вони можуть скупчуватися у місцях, де накопичився зерновий пил або розсипана продукція.

При огляді зерносховища звертають увагу на специфічний запах затхлості. Це наслідок життєдіяльності комах, що підвищують вологість усередині насипу.

Якщо при просіюванні борошна або крупи помітно наявність дрібних рухливих личинок, це свідчить про глибоке зараження всієї партії товару.

Пошкоджена упаковка товарів у супермаркетах або на складах є прямим сигналом для перевірки всієї партії на наявність борошноїда.

Використання моніторингових пасток з феромонами є найнадійнішим способом виявлення шкідника на ранніх етапах заселення приміщення.

Першочерговим заходом є дотримання санітарного стану в зерносховищах. Регулярне вологе прибирання та дезінсекція пустих приміщень дозволяють мінімізувати ризики появи шкідника.

Охолодження зернової маси до температури нижче +10...+12 °C ефективно призупиняє розвиток борошноїда. Зберігання зерна з вологістю до 14% також обмежує розмноження комах.

При виявленні вогнищ зараження проводять фумігацію за допомогою дозволених препаратів на основі фосфіду алюмінію або магнію, що проникають у важкодоступні місця.

Важливо перевіряти всю тару та транспортні засоби перед завантаженням нового врожаю, оскільки борошноїд легко переноситься з інвентарем або старими мішками.

Якщо зараження виявлено в побутових умовах, необхідно викинути всі продукти, що містять шкідника, а місця зберігання обробити розчином оцту або спеціальними засобами.