Чотириплямистий суринамський борошноїд

Чотириплямистий суринамський борошноїд (лат. Cathartus quadricollis) належить до родини Silvanidae (плоскотілки). Дорослий жук має довжину тіла від 2,5 до 3,5 мм.

Тіло комахи сплощене та подовжене, що дозволяє їй легко проникати крізь найменші шпарини в складських приміщеннях.

Колір тіла варіюється від червонувато-бурого до коричневого. Вусики мають характерну булаву на кінці, що є важливою діагностичною ознакою.

Передньоспинка має виражені бічні краї, поверхня вкрита дрібними пунктирами та рідкими волосками.

Личинка світла, майже біла або жовтувата, з добре розвиненими ногами, що забезпечує її рухливість у зерновій масі.

Цей шкідник завдає значної шкоди запасам сільськогосподарської продукції в місцях тривалого зберігання.

Пошкоджує цільне зерно пшениці, кукурудзи, рису та ячменю, а також продукти їх переробки — борошно, крупи, висівки.

Часто виявляється у сушених фруктах, насінні олійних культур, горіхах та бобових, особливо за умов підвищеної вологості.

Жуки та личинки виїдають ендосперм зерна, що суттєво знижує його посівні та харчові якості, перетворюючи продукт на потерть.

Забруднення екскрементами та шкірками личинок робить продукцію токсичною та непридатною для реалізації.

Активність шкідника та швидкість його розмноження залежать від мікроклімату в зерносховищі.

Оптимальні показники для розвитку: температура +25...+30°C та вологість повітря вище 60%.

В опалюваних приміщеннях борошноїд може розмножуватися безперервно протягом усього року, даючи кілька поколінь.

За температури нижче +15°C темпи розвитку різко падають, а при +10°C активність майже повністю зупиняється.

В неопалюваних складах комахи перечікують несприятливі умови у щілинах конструкцій або всередині зернових насипів.

Ознакою зараження є поява дрібних жуків на поверхні насипу зерна або на стінах складських приміщень.

Поява «борошняного пилу» і грудочок, з’єднаних павутиною, вказує на інтенсивне живлення личинок.

Підвищення температури зернової маси всередині насипу часто є наслідком життєдіяльності колоній цього шкідника.

Характерний запах прілого зерна в сховищі свідчить про глибоке зараження продукції шкідниками.

При візуальному огляді насіння можна виявити виїдені ділянки, що часто супроводжується потемнінням оболонки зернівки.

Профілактичні заходи включають регулярну очистку складів від залишків врожаю попередніх років.

Контроль вологості зерна є ключовим фактором, оскільки сухе зерно (менше 13-14%) менш привабливе для шкідника.

Застосування активного вентилювання допомагає знизити температуру насипу, що гальмує розвиток борошноїда.

При виявленні вогнищ зараження проводять фумігацію складів із застосуванням дозволених препаратів фосфіну.

• Ретельна дезінсекція складських приміщень перед завантаженням.
• Герметизація пакувальних матеріалів.
• Використання пасток для моніторингу чисельності.
• Дотримання температурного режиму зберігання.