Малинова брунькова міль

Малинова брунькова міль (лат. Lampronia morosa) є небезпечним шкідником ягідних культур, що належить до родини молей-дагенид. Імаго — невеличкий метелик з розмахом крил до 14 мм, який має темне забарвлення з характерними світлими плямами.

Личинки, або гусениці, у своєму розвитку проходять кілька стадій. Молоді особини мають яскраво-червоне забарвлення, що дозволяє легко виявити їх при ретельному огляді рослин у ранньовесняний період.

Життєвий цикл комахи складається з однієї генерації на рік. Зимують гусениці у стані спокою в щільних павутинних коконах, схованих у тріщинах кори нижньої частини стебел малини.

Активізація шкідника починається ранньою весною одночасно з набуханням бруньок, що визначає критичний період для проведення захисних заходів на плантації.

Розуміння біології виду дозволяє ефективно прогнозувати розвиток шкідника залежно від погодних умов, зокрема температури повітря у квітні.

Основним господарем шкідника є малина, але за умов високої чисельності моль може переходити на ожину, завдаючи значної шкоди врожаю цих ягідних кущів.

Гусениці завдають найбільшої шкоди саме навесні, вгризаючись у бруньки, що ще не розпустилися, і повністю виїдаючи їх вміст, що призводить до відмирання майбутнього плодового утворення.

Після знищення бруньок личинки можуть переходити на верхівки молодих пагонів, проникаючи всередину стебла, що спричиняє швидке в’янення та засихання верхівкової частини рослини.

Шкодочинність стає особливо помітною в роки з затяжною весною, коли розвиток рослин уповільнений, що дає гусеницям більше часу для знищення великої кількості плодових бруньок.

Критичний рівень ураження може призвести до втрати значної частини врожаю, оскільки одна гусениця здатна послідовно пошкодити кілька бруньок на одній гілці.

Першою ознакою присутності шкідника є «сліпі» бруньки навесні, які не розпускаються і виглядають підточеними з характерними слідами життєдіяльності гусениці.

Наявність дрібних отворів у бруньках, оточених червоно-бурими екскрементами, є прямим підтвердженням того, що всередині ведеться активне харчування личинки.

В’янення верхівок пагонів на початку сезону є тривожним симптомом, який вказує на перехід гусениць до харчування тканинами стебла після того, як бруньки були знищені.

Під час цвітіння пошкоджені бутони часто передчасно осипаються, а ягоди, що зав’язуються, виходять деформованими, якщо гусениця встигла пошкодити квітки.

• Пошкоджені, нерозкриті бруньки.
• Наявність екскрементів біля місць пошкоджень.
• В’янення молодих пагонів.
• Передчасне опадання бутонів.

Агротехнічний контроль передбачає ретельне видалення та спалювання старих пошкоджених стебел, де зазвичай зимують личинки, що є запорукою низької чисельності в майбутньому.

Розпушування ґрунту в прикущових зонах восени руйнує місця зимівлі шкідника, сприяючи загибелі значної частини популяції ще до настання весни.

Хімічні обробки інсектицидами доцільно проводити у фазі набрякання бруньок, коли гусениці найбільш вразливі перед початком активного вгризання в тканини рослини.

Використання біопрепаратів у період розпускання листя та цвітіння дозволяє стримувати чисельність шкідника, зберігаючи при цьому запилювачів на малиновому полі.

Моніторинг з використанням феромонних пасток дає змогу точно визначити початок вильоту метеликів і вчасно провести захисні заходи, не завдаючи шкоди екосистемі ділянки.