Смородинова брунькова міль

Смородинова брунькова міль (лат. Lampronia redimitella) є представником ряду Лускокрилі (Lepidoptera), родини Молі-древоточці (Prodoxidae). Імаго має розмах крил до 15 мм, забарвлення темно-коричневе з характерними світлими плямами.

Гусінь шкідника досягає 10 мм у довжину, має яскраве оранжево-червоне забарвлення. Це робить її добре помітною на фоні зелених пагонів або при розкритті пошкоджених бруньок.

Зимують гусінь молодших віків у щільних коконах, схованих у тріщинах кори на кущах смородини або крыжовника. Вони виходять із зимівлі одразу після початку руху соків у рослині.

Життєвий цикл включає повне перетворення. Протягом року розвивається лише одна генерація, тому чисельність популяції наростає поступово, якщо не вживати заходів.

Оляльковування відбувається навесні, а виліт метеликів припадає на фазу цвітіння смородини. Це критичний період для контролю чисельності шкідника на ділянці.

Основними культурами-господарями є чорна та червона смородина, а також аґрус. Міль завдає шкоди насамперед генеративним органам рослин — брунькам.

Гусінь виїдає бруньку зсередини, перетворюючи її на порожню оболонку. Така брунька не розпускається і засихає, що призводить до прямої втрати врожаю ягід.

У разі інтенсивного зараження шкідник пошкоджує пагони, що призводить до їхнього викривлення та відмирання верхівок. Це послаблює весь кущ і знижує зимостійкість.

Пошкоджені кущі візуально виглядають як постраждалі від приморозків, що часто вводить садівників в оману щодо справжньої причини низької врожайності.

За високої чисельності шкідника втрати врожаю можуть сягати критичних значень, що вимагає негайного втручання та застосування системних інсектицидів.

Активна фаза живлення гусені починається ранньою весною, коли середньодобова температура сягає +5...+7 градусів. Це час набухання бруньок на кущах.

Процес живлення триває близько 30-40 днів. Після цього гусениці переходять до стадії лялечки, яка проходить безпосередньо всередині пошкодженої бруньки або в ґрунті.

Літ метеликів спостерігається у травні, що збігається з піком цвітіння смородини. У цей час відбувається парування та відкладання яєць у зав'язі.

Молода гусінь, що вилуплюється, живиться насінням всередині ягоди, не пошкоджуючи її зовнішній вигляд, що робить цей етап розвитку непомітним для агронома.

Восени, після дозрівання плодів, гусениці мігрують до місць зимівлі на стовбури та гілки, де будують кокони для переживання холодного зимового сезону.

Головна ознака — наявність «мертвих» бруньок, які не розкрилися навесні. Вони мають вигляд обвуглених або засохлих утворень, які легко кришаться в руках.

На гілках можна помітити дрібні екскременти гусені, що виглядають як чорні цятки біля основи бруньок. Це свідчить про активне харчування шкідника.

Тонка павутинка, що огортає бруньку, також є важливим діагностичним показником. Вона служить захистом для гусені в період її активного пересування.

У червні, при розрізанні молодих ягід, всередині можна виявити гусінь або сліди виїденого насіння, що підтверджує присутність молі на плантації.

Якщо кущ виглядає розрідженим навесні через відсутність листя на нижніх гілках, це прямий сигнал про локалізацію вогнища розмноження брунькової молі.

• Проведення обов'язкового весняного обрізування та спалювання сухих гілок до початку сокоруху.
• Видалення старої кори на дорослих кущах для знищення місць, де зимують кокони молі.
• Застосування інсектицидів у фазі «зеленого конуса», коли гусениці найбільш вразливі для препаратів.
• Використання біологічних препаратів на основі Bacillus thuringiensis у період після цвітіння для знищення молодих гусениць.
• Дотримання просторової ізоляції між старими та новими насадженнями для обмеження поширення шкідника.