Ковалики

Родина коваликів (Elateridae) належить до ряду твердокрилих комах. Дорослі жуки мають видовжене тіло і здатні до характерних стрибків із клацанням, якщо опиняються на спині.

Найбільшу шкоду агрокультурам завдають личинки, відомі під назвою дротяники. Вони мають щільні покриви, жовтувато-бурий колір і циліндричну форму, що нагадує дріт.

Життєвий цикл ковалика є тривалим і становить від 3 до 5 років. Більшу частину цього періоду личинки живуть у ґрунті, де активно пересуваються у пошуках їжі.

Зимують як дорослі жуки, так і личинки різних вікових груп. Навесні вони мігрують у верхні шари ґрунту, де починають активно харчуватися кореневою системою рослин.

Дорослі особини не завдають значної шкоди, оскільки харчуються переважно зеленими частинами рослин, не впливаючи критично на врожайність основних культур.

Дротяники є поліфагами, тому можуть пошкоджувати широкий спектр культур: від зернових до овочевих. Вони особливо небезпечні під час проростання насіння та появи сходів.

Картопля є головним об'єктом живлення личинок. Вони прогризають ходи в бульбах, що не тільки знижує товарний вигляд продукції, а й сприяє розвитку грибкових та бактеріальних інфекцій.

Зернові культури страждають від підгризання вузла кущіння та коріння. Це призводить до передчасної загибелі молодих рослин та суттєвого зрідження посівів на полях.

Кукурудза та соняшник також часто стають жертвою шкідника, який знищує висіяне насіння, що призводить до необхідності пересіву або значного зниження густоти стояння рослин.

У плодово-ягідних насадженнях дротяники можуть пошкоджувати кореневу систему саджанців, що критично уповільнює їх розвиток або призводить до повної втрати молодих дерев.

Активізація шкідника починається ранньою весною, коли температура ґрунту піднімається до позначки 10-12 градусів. Личинки піднімаються до поверхні слідом за проростаючим корінням.

Влітку, при виникненні дефіциту вологи та перегріванні ґрунту, дротяники йдуть на глибину до 50-60 сантиметрів, уникаючи несприятливих умов середовища.

З настанням осінніх дощів та охолодженням ґрунту личинки знову піднімаються у верхні шари для інтенсивного живлення перед зимовим періодом спокою.

Масовий літ жуків спостерігається з травня по червень. В цей час самки відкладають яйця в ґрунт, переважно у вологі місця з високим травостоєм.

Цикл розвитку коваликів є настільки розтягнутим, що на одній ділянці одночасно можуть перебувати личинки різного віку, що ускладнює їх повне знищення.

Основним сигналом наявності шкідника є локальне в'янення рослин, які раптово жовтіють і легко висмикуються з ґрунту через відсутність цілісних коренів.

На полях зернових про наявність дротяника свідчить наявність «плішин» — ділянок, де сходи відсутні або сильно проріджені через поїдання насіння личинками.

При зборі врожаю бульб картоплі або моркви чітко видно наскрізні вузькі ходи. Це є головним доказом присутності високої популяції ковалика на ділянці.

Скупчення жуків на поверхні ґрунту під час обробітку землі навесні вказує на високу ймовірність зараження ґрунту личинками в поточному сезоні.

Для моніторингу популяції використовують приманочні ями з пророслим зерном або шматочками овочів, які закопують на невелику глибину для перевірки кількості личинок.

Дотримання сівозміни є найефективнішим методом. Вирощування культур, які відлякують шкідника, таких як гірчиця, фацелія або люцерна, допомагає зменшити чисельність популяції.

Глибока оранка восени значно знижує кількість шкідників, оскільки личинки опиняються на поверхні та стають легкою здобиччю для птахів і гинуть від низьких температур.

Вапнування кислих ґрунтів є необхідним заходом, оскільки дротяники уникають нейтральних та лужних середовищ, що обмежує їх розмноження.

Застосування інсектицидних протруйників для насіння дозволяє захистити посіви на початкових етапах розвитку, коли вони найбільш вразливі до атак дротяника.

• Регулярне знищення бур'янів, особливо пирію повзучого
• Внесення мінеральних добрив, що містять азот, для відлякування личинок
• Використання біопрепаратів на основі гриба Metarhizium anisopliae