Капустяна муха

Капустяна муха (Delia radicum) належить до ряду двокрилих, родини квіткарки. Доросла особина — це комаха попелясто-сірого забарвлення, що зовні нагадує хатню муху, але має характерні смуги на тілі.

Яйця комахи білого кольору, видовжені, завдовжки близько одного міліметра. Самка відкладає їх невеликими групами у ґрунт або безпосередньо біля кореневої шийки рослин-господарів.

Личинки мають білувато-жовте забарвлення, безногі, досягають у довжину до восьми міліметрів. Саме цей етап розвитку завдає найбільшої шкоди сільськогосподарським культурам.

Лялечка розвивається у ґрунті всередині бочкоподібного пупарія коричневого кольору. У такому стані шкідник успішно перезимовує у поверхневому шарі землі.

Життєвий цикл включає повне перетворення. В умовах України шкідник зазвичай розвивається у двох поколіннях, проте при сприятливих умовах можлива поява третьої генерації.

Основними об'єктами живлення є представники родини Капустяні (Хрестоцвіті). Найбільше страждають усі види капусти: білоголова, цвітна, броколі, кольрабі та пекінська.

Окрім капусти, шкідник завдає значної шкоди редису, дайкону, ріпі, брукві та іншим коренеплодам. У разі дефіциту культурних рослин личинки живляться на бур'янах.

Личинки, що вилупилися, проникають у коріння, прогризаючи в них численні ходи. Це призводить до повної зупинки росту рослини та її поступового відмирання.

При масовому ураженні личинки можуть виїдати внутрішню частину коренеплоду або стрижневий корінь розсади. Це робить рослину нездатною споживати поживні речовини з ґрунту.

Пошкоджені тканини швидко стають осередком для грибкових інфекцій, що викликають гниття кореневої системи та посилюють шкодочинність шкідника.

Перший виліт імаго зазвичай відбувається навесні, коли ґрунт прогрівається до 10-12 градусів. Цей період збігається з цвітінням бузку та декоративних цибулинних.

Найнебезпечнішим періодом для розсади є перші тижні після висадки у відкритий ґрунт. У цей час рослини найбільш вразливі до пошкоджень молодими личинками.

Друге покоління мухи з'являється в середині літа, коли починається інтенсивне формування качанів або розвиток коренеплодів пізніх сортів культур.

Третя генерація може спостерігатися наприкінці літа або на початку осені, що становить загрозу для пізніх посівів редиски та інших овочів короткого світлового дня.

Розвиток шкідника сильно залежить від вологості. Посушливі періоди можуть дещо стримувати активність мухи, тоді як волога погода сприяє масовому розмноженню.

Першою ознакою є в'янення листя у денний час, коли сонячна активність є найвищою. Рослина виглядає пригніченою та втрачає тургор.

Листя поступово набуває синювато-свинцевого або жовтуватого відтінку. Це свідчить про глибокі порушення у роботі кореневої системи через пошкодження коріння.

При спробі витягнути рослину з ґрунту вона часто легко виходить, оскільки коріння повністю поїдене личинками. На кореневій шийці помітні сліди ходів.

Якщо розкопати ґрунт навколо ураженої рослини, можна виявити скупчення білих личинок. Вони зазвичай концентруються біля місць пошкодження коріння.

При тривалому ураженні спостерігається повна зупинка росту, рослина починає гнити і згодом гине, що призводить до прогалин на грядках.

Використання сівозміни є базовим заходом. Не можна висаджувати хрестоцвіті культури на одному місці частіше ніж раз на 3-4 роки для розриву циклу розвитку.

Ефективним є накриття посівів агроволокном або захисною сіткою з дрібною ячеєю. Це фізично перешкоджає мусі відкладати яйця біля рослин.

Регулярне розпушування ґрунту та підгортання капусти допомагає зміцнити коріння та ускладнити пересування личинок до стебла рослини.

Використання інсектицидів проводиться за порогом шкодочинності. Препарати вносяться методом поливу під корінь або обприскування в період активного льоту мухи.

• Видалення хрестоцвітих бур'янів, на яких муха розмножується.
• Використання біологічних препаратів для боротьби з личинками у ґрунті.
• Глибока оранка восени для знищення зимуючих пупаріїв.