Яблуневий квіткоїд

Яблуневий квіткоїд — це жук-довгоносик, який завдає значної шкоди плодовим насадженням. Доросла особина має довжину тіла до 5 мм, забарвлення варіюється від бурого до темно-коричневого.

Характерною ознакою виду є наявність світлої косої смуги на надкрилах, що допомагає розпізнати жука під час огляду крони дерев навесні.

Личинка квіткоїда має вигнуту форму тіла, вона біла, безнога, з чітко вираженою темною головою. Весь свій розвиток вона проводить всередині бутона яблуні.

Зимують імаго (дорослі жуки) у сховищах: під корою старих дерев, у залишках рослинності, під опалим листям або в щілинах парканів та господарських споруд.

Пробудження шкідника починається ранньою весною при температурі повітря вище +6°C, що зазвичай збігається з початком набрякання бруньок на яблунях.

Головним об'єктом живлення для цього шкідника є яблуня домашня. Жук спеціалізується саме на цій культурі, завдаючи шкоди її генеративним органам у критичні фази розвитку.

Слід зазначити, що такі культури як буряк кормовий, капуста городня, коноплі посівні, перець овочевий, ячмінь озимий, хміль звичайний або люцерна посівна не є кормовою базою для квіткоїда.

Найбільша шкода завдається саме в період розпускання бруньок. Імаго вигризають вміст бруньок, що призводить до їх засихання та випадання, тим самим знижуючи вегетативну потужність дерева.

Личинки, що розвиваються всередині бутонів, з'їдають тичинки та маточки, повністю знищуючи квітку. Це призводить до значних втрат врожаю навіть у сприятливі для запилення роки.

Якщо пошкодження масові, дерево може зовсім не утворити плодів. Це негативно впливає на загальний стан саду та економічну ефективність вирощування плодово-ягідних культур.

Рання весна — час виходу жуків із місць зимівлі. Коли температура повітря піднімається до +10°C, шкідники масово заселяють крони дерев і починають додаткове живлення.

Спарювання та відкладання яєць відбувається у фазу «зеленого конуса». Самка прогризає отвір у бутоні та відкладає одне яйце, ретельно маскуючи місце проколу.

Період розвитку личинки становить близько двох-трьох тижнів. За цей час вона повністю виїдає внутрішню частину бутона, не даючи йому розкритися.

Окукливання відбувається всередині пошкодженого бутона, який стає коричневим і засихає. Молоді жуки з'являються на світ після закінчення періоду цвітіння яблуні.

Після виходу з бутонів жуки харчуються листям, завдаючи незначної шкоди, а ближче до осені відправляються на пошуки місць для зимівлі.

Перша ознака присутності шкідника — «плач бруньок», коли на місцях пошкоджень з'являються дрібні краплі соку, що виступають із проколів, зроблених хоботком жука.

У міру розвитку бутонів стає помітно, що вони набувають бурого кольору, засихають, але не опадають, утворюючи так звані «коричневі ковпачки».

При візуальному огляді крони можна помітити жуків, які завмирають при струшуванні гілок — це типова поведінка імаго при небезпеці.

Якщо розірвати засохлий бутон, всередині можна виявити личинку або лялечку. Це переконливий доказ того, що квіткоїд вже заселив дерево.

Загальна картина ураження виглядає як затримка цвітіння: дерево ніби стоїть у «обгорілих» бутонах, які ніколи не розкриються білими пелюстками.

Боротьбу варто починати з агротехнічних методів: очищення кори дерев від відмерлих шарів та побілка штамбів вапном, що перешкоджає вільному пересуванню жуків.

Механічний збір (струшування) є високоефективним у ранкові години, коли жуки малоактивні. Під деревами розстеляють плівку і обережно трусять гілки.

Використання клейових поясів, закріплених на стовбурах дерев, допомагає зменшити кількість шкідників, що піднімаються з ґрунту в крону для живлення.

Хімічний захист передбачає обприскування інсектицидами в період від початку набрякання бруньок до початку цвітіння. Важливо встигнути до того, як бутони почнуть засихати.

Використання біологічних препаратів на основі ентомопатогенних грибів також може бути доцільним для зниження популяції шкідника без шкоди для корисної фауни.