Шипоноски

Серед культур, які найбільше потерпають від цього шкідника, варто виділити пшеницю, ячмінь, кукурудзу та рисові посіви. Крім культурних рослин, шипоноски часто розмножуються на дикорослих злакових травах, що створює постійні вогнища зараження поблизу полів. Агрономи відзначають, що шкода від них зростає у роки з помірно вологим та теплим літом, що сприяє швидкому розвитку популяції.

Життєвий цикл комах включає стадії яйця, личинки, лялечки та імаго. Зимують дорослі жуки у залишках рослинності на краях полів. Навесні вони мігрують на посіви, де харчуються тканинами листків. Личинки, які вилуплюються з яєць, проникають всередину листка, виїдаючи його внутрішню м'якоть. Така стратегія живлення захищає личинок від багатьох зовнішніх факторів та більшості контактних інсектицидів.

Візуально пошкодження виглядають як довгасті міни або білясті смуги на листках. Уражені рослини відстають у рості, листя швидко жовтіє та засихає. Якщо площа пошкодженої поверхні стає значною, це призводить до зниження маси тисячі зерен та загального погіршення якості врожаю. Зменшення площі зеленої поверхні листа суттєво обмежує фотосинтетичну активність, що критично під час формування колосу.

• Проведення глибокої зяблевої оранки для знищення зимуючих особин.
• Ретельна боротьба з бур'янами на краях полів та в лісосмугах.
• Використання ранніх строків посіву для зміщення фази розвитку рослин.
• Регулярний огляд посівів на наявність мін або пошкоджень імаго.
• Використання інсектицидів на основі системних діючих речовин за перевищення порогу шкодочинності.