Кажанові
Родина Vespertilionidae (звичаєві кажани) належить до ряду Рукокрилі. Хоча ці ссавці є важливою частиною екосистеми, у деяких випадках вони розглядаються як сільськогосподарські шкідники. Їхня присутність стає небажаною, коли колонії заселяють господарські будівлі або безпосередньо впливають на стан ягідників та садів.
Вміст розділу
Велика нічниця
Myotis myotis
Великий коричневий кажан
Eptesicus fuscus
Вечірниця
Nyctalus
Вухань
Plecotus
Вухань звичайний
Plecotus auritus
Європейська широковушка
Barbastella
Кажан
Pipistrellus
Кажани
Eptesicus
Левконоя
Leuconoe
Мала бура нічниця
Myotis lucifugus
Нетопир-карлик
Pipistrellus pipistrellus
Нічниця
Myotis
Нічниця Бехштейна
Myotis bechsteinii
Нічниця водяна
Leuconoe daubentonii
Нічниця гостровуха
Myotis blythii
Нічниця гостровуха
Myotis emarginatus
Нічниця довгопала
Myotis capaccinii
Руда вечірниця
Nyctalus noctula
Сріблястий гладконос
Lasionycteris
Сріблястоволосий гладконос
Lasionycteris noctivagans
Ставкова нічниця
Myotis dasycneme
Широковушка європейська
Barbastella barbastellus
Кажанові
Об'єктами пошкоджень стають виноградники, плодові сади та культури, що вирощуються у закритому ґрунті. Кажани можуть пошкоджувати стиглі ягоди, зокрема виноград, залишаючи сліди зубів, що призводить до подальшого розвитку грибкових хвороб та псування врожаю. Окрім прямої шкоди, значну небезпеку становлять продукти їхньої життєдіяльності.
Біологічний цикл розвитку включає формування великих колоній у літній період. Після періоду зимової сплячки, кажани активно розмножуються, використовуючи антропогенні структури як сховища. Висока щільність особин на одиницю площі під час вегетації рослин створює постійний тиск на агроценози, розташовані поблизу місць їхнього гніздування.
Шкодочинність проявляється через забруднення посівів та плодів екскрементами, що спричиняє розвиток фітопатогенів. Механічні пошкодження пагонів при створенні прихистків у кронах дерев також можуть негативно впливати на розвиток молодих насаджень. Це значно знижує якість товарної продукції та вимагає втручання агронома.
Для захисту насаджень слід використовувати комплексний підхід, що базується на відлякуванні. Основні заходи включають:
- Встановлення ультразвукових відлякувачів, що діють на нервову систему тварин.
- Герметизацію складських приміщень для унеможливлення створення колоній.
- Використання світловідбиваючих елементів та захисних сіток на виноградниках.