Кавовий плодовий жук

Кавовий плодовий жук (лат. Hypothenemus heterolepis) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини довгоносиків (Curculionidae), підродини короїдів (Scolytinae). Ці комахи мають надзвичайно малий розмір — близько 1.5–2 мм — і циліндричну форму тіла.

Колір дорослих особин варіюється від темно-коричневого до чорного. Самки цього виду здатні до активного перельоту між деревами, тоді як самці, що значно менші за розміром, все життя проводять всередині плодів кави.

Основним господарем цього шкідника є кавове дерево (Coffea spp.). Жук спеціалізується виключно на пошкодженні плодів, що дозрівають, знищуючи їх внутрішню частину — ендосперм.

Самка прогризає отвір у плоді, зазвичай у місці кріплення плодоніжки, і відкладає там яйця. Личинки, що вилуплюються, виїдають середину зерна, що призводить до повного руйнування товарної якості продукту.

Крім прямого знищення урожаю, прогризені ходи стають вхідними воротами для патогенних грибів. Це веде до гниття плодів та поширення вторинних інфекцій на всій плантації.

Активність шкідника тісно пов'язана з циклами розвитку ягід кави. Найбільша шкодочинність спостерігається у період, коли ягоди досягають необхідної для розвитку личинок вологості та твердості.

Тривалість одного покоління складає близько місяця, тому за сприятливих умов — високої вологості та температури — чисельність популяції здатна стрімко зростати протягом одного сезону.

Виявити наявність жука можна за характерними маленькими отворами на верхівках ягід. Навколо них часто можна побачити дрібний буровий пил, що є продуктом життєдіяльності комах.

Пошкоджені плоди часто передчасно чорніють і опадають. Якщо розламати таку ягоду, всередині зерна легко помітити сліди ходів та присутність комах на різних стадіях їхнього розвитку.

Основним заходом боротьби є сувора санітарія: збір та знищення всіх опалих плодів після збору урожаю. Це позбавляє жука місць зимівлі та резерву для живлення нових поколінь.

Застосування інсектицидів має бути спрямоване на період активного вильоту самок до моменту їх проникнення в плоди. Використання хімічних засобів всередині вже пошкодженого зерна є малоефективним.

Рекомендується застосовувати феромонні пастки для відстеження популяції та проведення агротехнічних робіт з проріджування крон для кращого освітлення та провітрювання дерев.