Кажани

Кажани роду Eptesicus належать до ряду рукокрилих та родини лиликових. Це невеликі ссавці, які спеціалізуються на нічному способі життя.

Вони мають характерну будову тіла, адаптовану для активного польоту, що дозволяє їм швидко долати великі відстані над сільськогосподарськими угіддями.

Ці тварини є спеціалізованими ентомофагами. Їхня біологія повністю залежить від полювання на комах, що перебувають у повітрі в нічний час.

В агроценозах вони виконують функцію регуляторів чисельності комах, оскільки за ніч один кажан може спожити значну кількість жуків та молей.

Важливо розрізняти їх звичайну присутність на полі від активності шкідників, оскільки кажани не мають жодного відношення до пошкодження рослинних тканин.

Кажани не належать до фітофагів. Вони не споживають жодних частин культурних рослин, тому не здатні завдати врожаю механічних пошкоджень.

На полях кажани не гризуть коріння, листя або плоди. Їхній інтерес спрямований виключно на комах, які можуть бути справжніми шкідниками ваших посівів.

Відсутність контакту з вегетативними органами рослин означає, що кажани не є загрозою для розвитку будь-якої сільськогосподарської культури.

Жоден агрономічний довідник не класифікує кажанів як шкідників, оскільки вони не знищують посіви та не погіршують якість сільськогосподарської продукції.

Будь-які пошкодження посівів, виявлені на полі, завжди мають іншу причину, ніж присутність кажанів, які лише сприяють оздоровленню екосистеми.

Період активності кажанів тісно пов'язаний з температурним режимом, оскільки вони є теплолюбними істотами. Вони виходять з анабіозу навесні.

З початком літа кажани максимально активні, що збігається з фазою інтенсивного росту культур та розмноження багатьох комах-шкідників.

Восени активність поступово знижується через похолодання, після чого тварини переходять до сплячки в місцях зимівлі до наступної весни.

Щоденний цикл їхньої діяльності розпочинається з настанням сутінків і продовжується протягом усієї ночі, що важливо враховувати при спостереженнях.

Сезонність кажанів не має циклічності, пов'язаної з агротехнічними заходами, оскільки вони реагують лише на зовнішні екологічні чинники.

Оскільки кажани не пошкоджують рослини, на полі неможливо знайти характерні ознаки ураження, такі як проїдені листки чи пошкоджені плоди.

Ознакою їх присутності може бути лише поява посліду в місцях, де вони відпочивають вдень, наприклад, під дахами будівель або старих господарських споруд.

Під час польових робіт їх можна помітити лише завдяки їхнім рухам у вечірній час, що не є сигналом тривоги для агронома чи фермера.

Відсутність будь-яких слідів на рослинах — це головний показник того, що кажани не мають відношення до стану посівів.

Моніторинг посівів не повинен включати пошук слідів кажанів, оскільки ці тварини не потребують виявлення для боротьби з ними.

Боротьба з кажанами є недоцільною та часто незаконною, оскільки вони є корисними для сільського господарства через знищення шкідливих комах.

Для захисту врожаю аграріям варто, навпаки, заохочувати присутність кажанів на своїх ділянках шляхом встановлення штучних сховищ для них.

Якщо необхідно обмежити присутність кажанів у складських приміщеннях, слід використовувати механічні методи перекриття доступу до них.

Застосування інсектицидів на полях має бути обмеженим або спрямованим таким чином, щоб мінімізувати вплив на популяцію кажанів, які поїдають комах.

Інтегрована система захисту рослин має враховувати кажанів як природний фактор біологічного контролю, що допомагає зменшити хімічне навантаження.