Щитні
Систематичне положення. Щитні (Triopidae) належать до ряду Щитні (Notostraca), родини Triopsidae, класу Зяброногі ракоподібні. В агрономічному середовищі ці організми класифікуються як специфічні шкідники, що спеціалізуються на пошкодженні сільськогосподарських культур у закритих водних системах.
Вміст розділу
Щитні
Культури, що пошкоджуються. Головною жертвою щитнів є рис (Oryza sativa). Шкідники атакують посіви одразу після затоплення рисових чеків, зосереджуючись на молодих сходах, які тільки починають вкорінюватися та розвиватися у водному середовищі.
Біологія та цикл розвитку. Розмноження щитнів тісно пов'язане з водним режимом полів. Їхні яйця (цисти) мають надзвичайну стійкість до висихання та низьких температур. Після появи води на полі вони активуються, перетворюючись на личинок, які надзвичайно швидко ростуть і переходять до активного живлення.
Характер пошкоджень та шкодочинність. Шкідливість полягає в тому, що щитні під час пересування по дну виривають молоді паростки рису, перешкоджаючи їхньому закріпленню в ґрунті. Окрім механічного пошкодження, вони збовтують мул, що погіршує світловий режим для рослин і провокує їхнє задихання або уповільнення росту.
Заходи захисту. Боротьба зі щитнями базується на регулюванні рівня води та застосуванні агротехнічних заходів. Ефективним є короткочасне висушування чеків, що призводить до загибелі молодих особин. У критичних випадках застосовуються спеціалізовані препарати, які ефективно пригнічують розвиток ракоподібних, не завдаючи шкоди рису.
- Регулярний моніторинг стану посівів.
- Осушення чеків у критичні фази розвитку шкідника.
- Використання зареєстрованих інсектицидних препаратів.
- Забезпечення оптимальної якості води для поливу.