Щитень звичайний

Щитень звичайний є примітивним прісноводним ракоподібним із ряду Щитні (Notostraca), родини Triopsidae. Зовні він нагадує маленького трилобіта, маючи широкий спинний щиток.

Дорослі особини сягають довжини від 3 до 10 сантиметрів. Забарвлення варіюється від сірувато-коричневого до оливкового, що дозволяє їм ідеально маскуватися на дні водойм.

Важливою біологічною рисою є велика кількість кінцівок, які вони використовують як для руху, так і для фільтрації органічних часток із води.

Розмноження відбувається у стоячих або слабкопроточних водоймах, де яйця (цисти) здатні роками зберігати життєздатність у сухому ґрунті.

Життєвий цикл щитня дуже швидкий: за наявності води в рисових чеках цисти миттєво проростають, перетворюючись на дорослих особин за два-три тижні.

Основну шкоду щитень завдає рисівницьким господарствам, особливо на початкових етапах вегетації культури. Шкідник мешкає безпосередньо в залитих водою чеках.

Найбільшу загрозу становлять личинки та дорослі ракоподібні в період проростання насіння рису та появи молодих паростків. Вони активно переорюють донний мул.

Під час життєдіяльності вони підрізають коріння та стебла молодих рослин, що призводить до їх масової загибелі або суттєвого затримання у рості.

Діяльність щитнів провокує сильне помутніння води в чеках, що обмежує доступ сонячного світла до посівів, критично важливого для нормального розвитку рису.

• Пошкодження кореневої системи проростків рису.
• Виривання молодих рослин із субстрату.
• Підвищення каламутності води, що гальмує фотосинтез.

Однією з головних ознак зараження є наявність у воді характерних організмів, що плавають на поверхні або риються в мулі.

Візуально пошкоджене поле виглядає як ділянки з рідкими сходами або оголеними зонами, де насіння було вибите з ґрунту щитнями.

Вода в чеках стає каламутною через постійне збурення донних відкладень рачками, що не притаманно для здорових посівів рису.

На поверхні води можна помітити рештки пошкоджених проростків, які були відділені від кореневої системи в результаті шкідливої діяльності.

При огляді дна чека за допомогою сачка легко виявити самих ракоподібних, що активно пересуваються у товщі води.

Основним методом боротьби є агротехнічний контроль, спрямований на створення несприятливих умов для вилуплення личинок із цист.

Ефективним способом вважається ранній злив води з чеків після первинного затоплення, що дозволяє вилупленим личинкам загинути при висиханні ґрунту.

Застосування хімічних інсектицидів можливе, проте використання препаратів повинно суворо регламентуватися, щоб не зашкодити водній екосистемі.

Рекомендується дотримання оптимальних строків посіву та підтримання рівня води, що сприяє швидкому росту рису, аби рослини встигли зміцніти.

Важливим є якісний передпосівний обробіток ґрунту, включаючи ретельне вирівнювання поверхні чеків для виключення зон застою води.