Щитівки
Щитівки (Coccoidea) — це група комах ряду напівтвердокрилих, основною особливістю яких є наявність щільного захисного щитка. Він утворюється з воскових виділень і слугує надійним захистом для тіла комахи від зовнішніх впливів.
Вміст розділу
Миртова щитівка
Dynaspidiotus myrti
Мікропарлаторія
Microparlatoria
Мімозова щитівка
Melanaspis mimosae
Міцетаспіс
Mycetaspis
Морганела
Morganella
Морганела довгошипа
Morganella longispina
Неопінаспіс
Neopinnaspis
Несподівана щитівка
Melanaspis inopinata
Нілотаспіс
Nilotaspis
Нісова щитівка
Chionaspis nyssae
Нукуласпіс
Nuculaspis
Океанаспідіот
Oceanaspidiotus
Океанічна щитівка
Furcaspis oceanica
Октаспідіот
Octaspidiotus
Олеандрова щитівка
Aspidiotus nerii
Оливкова щитівка
Leucaspis riccae
Оливкова щитівка
Parlatoria oleae
Опунтіаспида
Opuntiaspis
Опунцієва щитівка
Opuntiaspis carinata
Орхідейна щитівка
Furcaspis biformis
Пальмова щитівка
Hemiberlesia palmae
Пальмова щитівка
Chrysomphalus pinnulifer
Пальмова щитівка
Unaspis mabilis
Пальмова щитівка
Aspidiotus coryphae
Пальмова щитівка Комстока
Comstockiella sabalis
Пангоенська щитівка
Oceanaspidiotus pangoensis
Папаєва щитівка
Pseudaulacaspis papayae
Паранерієва щитівка
Aspidiotus paranerii
Парлагена
Parlagena
Парлагена Маккензі
Parlagena mckenziei
Парлатореопсис
Parlatoreopsis
Парлаториопсис довгошипий
Parlatoreopsis longispinus
Парлаторія
Parlatoria
Парлаторія зизифусова
Parlatoria ziziphi
Парлаторія крипта
Parlatoria crypta
Парлаторія мінлива
Parlatoria proteus
Парлаторія Перганда
Parlatoria pergandii
Парлаторія Фуллера
Parlatoria fulleri
Перцева щитівка
Lepidosaphes piperis
Півонієва щитівка
Pseudaonidia paeoniae
Піннаспис
Pinnaspis
Поліаспіс
Poliaspis
Поліаспіс бавовняний
Poliaspis floccosa
Поліаспіс середній
Poliaspis media
Попелиця Parlagena remaudierei
Parlagena remaudierei
Псевдишнаспис
Pseudischnaspis
Псевдоаонідія
Pseudaonidia
Псевдоаулакаспис Євгенії
Pseudaulacaspis eugeniae
Псевдоаулакаспис колоісуває
Pseudaulacaspis coloisuvae
Псевдоаулакаспіда
Pseudaulacaspis
Псевдопарлаторія
Pseudoparlatoria
Псевдопарлаторія парторіоїдна
Pseudoparlatoria parlatorioides
Псевдопарлаторія устрицеподібна
Pseudoparlatoria ostreata
Псевдотсугова щитівка
Lepidosaphes pseudotsugae
Розанна щитівка
Aulacaspis rosae
Розанна щитівка
Aulacaspis rosarum
Роласпіс
Rolaspis
Руда цитрусова щитівка
Selenaspidus articulatus
Товари розділу · 12
Щитівки
Дорослі самки щитівок ведуть нерухомий спосіб життя, надійно прикріплюючись до поверхні рослин. Вони висмоктують сік із тканин рослини, перебуваючи під своїм захисним «панциром» протягом усього життя.
Самці мають крила, добре розвинені кінцівки та здатні літати для розмноження, проте їхній період активності дуже короткий. Вони не харчуються і не становлять безпосередньої загрози для культури.
Життєвий цикл щитівок включає стадії яйця, рухливої личинки-бродяжки, німфи та імаго. Найбільш активною фазою розселення є стадія бродяжки, коли молоді особини активно шукають зручне місце для харчування.
Розмноження відбувається досить швидко. Одна самка здатна відкласти велику кількість яєць, тому за відсутності контролю популяція може захопити всю рослину протягом одного сезону.
Ці шкідники є поліфагами, що вражають широкий асортимент культур: від плодових дерев та кущів до кімнатних рослин та квіткових декоративних видів.
Висмоктування соку призводить до виснаження рослин. Листя жовтіє, скручується і опадає, а пагони уповільнюють ріст та деформуються, що значно знижує врожайність та декоративні якості.
Виділення медяної роси створює умови для розвитку сажистих грибків. Цей чорний наліт на поверхні листя заважає нормальному фотосинтезу, що ще більше пригнічує стан рослини.
Масове ураження може призвести до поступового відмирання гілок і навіть до повної загибелі рослини, особливо у молодих екземплярів, які не мають достатньо енергії для відновлення.
У закритому ґрунті щитівки поширюються особливо стрімко, оскільки там часто відсутні природні вороги, що змушує агрономів застосовувати комплексні методи захисту.
Візуально щитівку можна визначити за наявністю на корі або листках дрібних, нерухомих бляшок або горбиків, які за формою нагадують краплі воску чи дрібні лусочки.
Липкість поверхні листя та стовбура — ще один явний симптом. Ці виділення солодкі та приваблюють мурах, які часто стають непрямими індикаторами присутності шкідника на ділянці.
Наліт чорного кольору (сажистий грибок) чітко вказує на те, що щитівки вже тривалий час харчуються на рослині, створюючи сприятливе середовище для грибкових інфекцій.
Під час обстеження можна помітити, що бляшка легко відділяється від поверхні, якщо її підчепити, а під нею виявляється ніжне, соковите тіло комахи.
Зміни в загальному вигляді рослини — пожовтіння, в’янення та затримка цвітіння — є прямими сигналами того, що потрібно терміново вживати заходів щодо захисту.
Боротьба зі щитівкою вимагає комбінованого підходу, оскільки захисний щиток робить її невразливою до більшості контактних пестицидів.
Механічний метод передбачає ручне очищення поверхонь рослин від шкідників за допомогою щіток або вологої тканини, що особливо ефективно на початкових етапах ураження.
Найбільш результативним є застосування системних інсектицидів, які вбираються соком рослини, що стає отруйним для щитівок під час висмоктування.
Обробітки слід проводити у фазу активності бродяжок, коли комахи ще не мають щільної оболонки, що забезпечує максимальну ефективність хімічних засобів.
- Видалення сильно уражених частин рослин.
- Використання інсектицидів системної дії.
- Біологічні методи захисту за допомогою ентомофагів.
- Підтримання високого імунітету рослин та регулярний моніторинг.