Парлагена

Парлагена (Parlagena) належить до родини щитівок (Diaspididae), ряду напівтвердокрилих (Hemiptera). Це дрібні комахи, які у фазі імаго ведуть малорухливий спосіб життя.

Тіло самки захищене щільним щитком, який виконує функцію броні, захищаючи від зовнішніх несприятливих факторів та хімічних препаратів.

Самці мають крила, вони набагато менші за самок і живуть дуже короткий проміжок часу, виконуючи лише функцію розмноження.

Видову ідентифікацію Parlagena проводять шляхом дослідження мікроскопічних ознак пігидію — кінцевого сегмента черевця самки.

Виявлення цього шкідника часто ускладнене через маскувальне забарвлення щитків, які зливаються з кольором кори рослин-господарів.

Шкідник живиться клітинним соком рослин, що призводить до загального виснаження організму та зниження імунітету культури.

Парлагена пошкоджує кору гілок та пагонів, утворюючи осередки некрозу, які в подальшому можуть уражатися вторинною інфекцією.

Через постійне висмоктування соків рослини сповільнюють ріст, знижується інтенсивність фотосинтезу та погіршується розвиток бруньок.

У разі значного заселення шкідником спостерігається передчасне опадання листя та відмирання цілих гілок, що суттєво шкодить врожаю.

Пошкоджені рослини стають більш вразливими до низьких температур, що часто призводить до їх вимерзання в зимовий період.

Життєвий цикл Парлагени тісно пов'язаний із температурним режимом навколишнього середовища та фенологічними фазами розвитку рослин.

Найбільш вразливою стадією є личинка-бродяжка, яка виходить з-під щитка та починає активний пошук місця для подальшого живлення.

Масовий вихід личинок зазвичай припадає на весняно-літній період, коли встановлюється сприятлива тепла погода.

Розвиток наступних поколінь залежить від суми ефективних температур, що дозволяє виду швидко нарощувати чисельність популяції за сезон.

Зимують найчастіше запліднені самки або личинки в стані діапаузи, надійно сховані в тріщинах кори або під щитками.

Основною ознакою зараження є наявність на стовбурах та гілках дрібних щільних утворень (щитків), які мають конусоподібну або пласку форму.

Поверхня кори в місцях скупчення шкідників може бути деформованою, з помітними слідами висмоктування соку.

Часто можна помітити жовті плями або хлороз на листі, що виникає внаслідок системного ураження провідної системи рослини.

При сильному ураженні листя скручується, а молоді пагони зупиняються у рості та поступово всихають від верхівки.

Візуально можна спостерігати зміну кольору кори, яка стає тьмяною та вкривається дрібними горбками, що свідчить про масове заселення.

Боротьба проти Парлагени базується на поєднанні механічних методів видалення уражених частин та застосуванні інсектицидів.

Використання мінеральних масел у ранньовесняний період до набрякання бруньок дозволяє ефективно знищити зимуючих самок.

Протягом сезону вегетації рекомендується застосування системних інсектицидів, що проникають у соки рослини та вражають шкідника зсередини.

• Систематична санітарна обрізка та видалення сильно уражених гілок.
• Залучення корисних комах-ентомофагів для біологічного контролю чисельності.

Важливо чергувати препарати різних хімічних груп для запобігання виникненню резистентності у популяції шкідника до діючих речовин.