Емпуза периста

Емпуза периста (Empusa pennicornis) — це рідкісний вид богомолів, який належить до родини Empusidae. Ці комахи мають специфічний вигляд, завдяки якому легко відрізняються від інших представників загону.

Голова комахи має характерний конусоподібний виріст, що допомагає їй імітувати частини рослин, залишаючись непомітною для здобичі та ворогів.

Самці мають перисті вусики, що дало назву виду, а самки зазвичай більші та масивніші за самців.

Розвиток відбувається з неповним перетворенням, що означає проходження стадій яйця, німфи та імаго без стадії лялечки.

Комаха віддає перевагу теплим і сухим місцям, часто зустрічається на відкритих степових ділянках та на межах полів.

Емпуза периста є хижаком, тому вона не поїдає вегетативні частини рослин, що робить її небезпечною лише як регулятора чисельності корисної ентомофауни.

Вона полює на інших комах, включаючи мух, жуків та інших дрібних безхребетних, що знаходяться в агроценозі.

Можлива шкода полягає у знищенні комах-запилювачів, що може опосередковано вплинути на врожайність деяких ентомофільних культур.

Самі по собі богомоли не завдають механічних пошкоджень стеблам або листю, проте їх присутність вказує на багату кормову базу для хижаків.

Слід розрізняти шкоду від фітофагів та користь від хижаків, що регулюють чисельність шкідливих видів комах.

Імаго з'являються в середині літа, коли температурний режим досягає оптимальних значень для їх полювання та розмноження.

Личинки, що виходять з оотек навесні, проходять кілька етапів линяння, збільшуючись у розмірах до кінця літнього сезону.

Найбільша активність спостерігається у сонячні дні, коли комахи активно шукають їжу на високих стеблах рослин.

Зимують личинки у стані діапаузи, ховаючись у густій траві або під шаром рослинних решток.

Цикл життя жорстко прив'язаний до сезонних змін температури, що обмежує їх поширення північними регіонами.

Візуальне виявлення дорослих особин на поверхні рослин є основним сигналом про наявність виду на ділянці.

Наявність оотек на сухих стеблах бур'янів свідчить про успішне розмноження популяції у попередньому сезоні.

Відсутність дрібних комах на певній ділянці рослини може бути непрямим знаком діяльності хижака, що зайняв засідку.

Комахи добре замасковані, тому для їх пошуку необхідно уважно оглядати всі рівні рослинності, особливо в сонячних місцях.

Емпуза периста не залишає специфічних слідів життєдіяльності на тканинах культур, тому моніторинг базується на прямому обліку чисельності.

Спеціальні методи знищення зазвичай не потрібні, оскільки цей вид не є масовим шкідником сільськогосподарських культур.

Збереження природних місць існування, таких як межі та нерозорані смуги, сприяє підтримці рівноваги в екосистемі.

При обмеженні використання пестицидів чисельність хижаків залишається природно стабільною, що допомагає контролювати чисельність справжніх шкідників.

У разі надмірної концентрації на малих площах, можна застосовувати ручне збирання особин без використання токсичних хімікатів.

Важливо пам'ятати, що Емпуза периста є частиною біорізноманіття і її наявність свідчить про відсутність критичного забруднення агроценозу хімікатами.