Емпуза смугаста

Емпуза смугаста (Empusa fasciata) належить до ряду Богомолові (Mantodea), родини Empusidae. Це комаха з надзвичайно витягнутим тілом, що дозволяє їй успішно імітувати сухі стебла рослин.

Доросла особина досягає 6-7 см у довжину. Особливою відзнакою є наявність загостреного виросту на голові, який спрямований вгору і нагадує частину рослини.

Забарвлення варіюється від яскраво-зеленого до бурого, що дає змогу ефективно маскуватися на тлі різнотрав'я або пожовклого листя зернових.

Самки цього виду більші за самців, мають масивніше черевце для відкладання яєць у спеціальні капсули, які називаються оотеками.

Розвиток відбувається з неповним перетворенням, де личинки мають вигляд зменшеної копії дорослих комах, але позбавлені крил.

Хоча емпуза смугаста є хижаком, її присутність в агроценозах може розглядатися як негативний фактор через поїдання корисних комах-запилювачів.

Вона полює на дрібних літаючих комах, які можуть бути як шкідниками, так і помічниками фермера, що створює неоднозначний вплив на екосистему.

У господарствах, де культивують цінні плодові культури, масова присутність хижих богомолів здатна порушити природну рівновагу комах.

Вона обирає ділянки з високим травостоєм та теплим мікрокліматом, тому часто зустрічається на полях з посівами соняшнику або пшениці.

Безпосередньої шкоди тканинам рослин емпуза не завдає, оскільки її ротовий апарат пристосований виключно до хижацтва, а не до рослиноїдності.

Активізація імаго відбувається наприкінці весни, коли середньодобові температури перевищують позначку у 15-18 градусів за Цельсієм.

Найбільш активний період спостерігається протягом усього літа, коли існує велика кількість здобичі для розвитку личинок і розмноження дорослих особин.

Зимують ці комахи на стадії яйця, усередині оотеки, яка прикріплюється до стебел або гілок чагарників, витримуючи низькі температури.

Весняний період характеризується виходом молодих личинок, які починають активне полювання вже з перших днів після появи на світ.

Восени активність різко знижується, дорослі особини гинуть після відкладання яєць, залишаючи популяцію до наступного сезону на стадії оотеки.

Виявити емпузу важко через її здатність залишатися нерухомою протягом тривалого часу, що робить її практично невидимою серед трави.

Ознаками присутності є оотеки — невеликі щільні утворення на стеблах рослин, які можна знайти під час обстеження ділянки пізньої осені.

Після кожної линьки личинки залишають на рослинах порожні шкурки (екзувії), що є достовірним доказом їхнього проживання у цій зоні.

Спостереження за поводженням інших комах у саду також допомагає виявити присутність хижака, оскільки вони уникають територій полювання емпуз.

Найчастіше їх можна помітити під час сонячних днів на верхівках високих стебел, де вони займають позицію для вичікування потенційної здобичі.

Специфічних хімічних засобів проти емпузи смугастої не існує, оскільки вона не є масовим шкідником, що потребує негайного знищення.

Для зменшення кількості комах на полях доцільно проводити вчасне скошування бур'янів та очищення смуг навколо полів від залишків рослинності.

Використання інсектицидів для боротьби з іншими шкідниками опосередковано знижує популяцію богомолів, але це шкодить і корисним ентомофагам.

Механічний збір оотек у зимовий період дозволяє ефективно обмежити чисельність наступного покоління на приватних або малих ділянках.

Найкращим підходом є екологічний контроль, який сприяє збереженню балансу без використання надмірної кількості пестицидів.