Ентомофторові гриби

Ентомофторові гриби належать до порядку Entomophthorales, родини Entomophthoraceae. Це вузькоспеціалізовані патогени, які еволюціонували для ураження виключно комах та кліщів.

На відміну від інших ентомопатогенів, Empusa характеризується високою швидкістю проростання спор безпосередньо на кутикулі комахи, що дозволяє їм швидко пригнічувати популяції шкідників.

Міцелій гриба активно розростається всередині тіла господаря, поступово поглинаючи його жирове тіло та гемолімфу, що призводить до зупинки всіх процесів життєдіяльності шкідника.

Зовні уражені особини часто фіксуються на листках або стеблах у неприродних позах, залишаючись прикріпленими до субстрату за допомогою ризоїдів гриба.

Для ідентифікації в польових умовах фахівці використовують мікроскопічний аналіз, під час якого виявляються характерні конідії та міцеліальні тяжі всередині тіла комахи.

Ентомофторові гриби не пошкоджують сільськогосподарські культури безпосередньо, оскільки є ентомопатогенами, а не фітопатогенами. Вони є природними регуляторами чисельності шкідників.

Основними цілями цих грибів стають попелиці, білокрилки, цикадки, трипси та різні види гусениць, що пошкоджують зернові, плодові та овочеві культури.

Масове поширення гриба в популяції шкідників дозволяє значно знизити навантаження на агроценоз без застосування хімічних пестицидів.

Гриби цього порядку особливо ефективні в закритому ґрунті, де контрольований мікроклімат сприяє їх активному розвитку та швидкому зараженню всього шкідника.

Використання таких біоагентів дозволяє зберігати ентомофагів (корисних комах) на полі, якщо вид гриба має вибіркову дію.

Пік активності ентомофторових грибів припадає на періоди з високою відносною вологістю повітря та помірними температурами від 18 до 25 градусів Цельсія.

Часті опади або тумани в літній період створюють ідеальні умови для спороношення гриба, що призводить до виникнення епізоотій серед комах.

Цикл розвитку гриба включає стадію спор спокою, які можуть зберігатися в ґрунті або рослинних рештках протягом кількох місяців, перечікуючи несприятливі умови.

Поширення конідій відбувається як пасивно, з потоками повітря та краплями дощу, так і активно, коли гриб викидає спори на відстань кількох сантиметрів для зараження здорових особин.

Швидкість зараження всієї популяції шкідників за сприятливих погодних умов може становити від 5 до 10 днів.

Основною ознакою є раптова масова загибель шкідників, при якій їхні тіла вкриваються тонким білим або сіруватим нальотом спороношення.

Уражені комахи набувають коричневого або темного відтінку, їхні покриви стають крихкими, а при дотику можуть легко руйнуватися.

На стеблах і нижньому боці листків можна помітити «застиглих» комах, які міцно прикріплені до поверхні завдяки пророслим ризоїдам гриба.

Якщо шкідник — попелиця, можна помітити характерне «роздування» черевця комахи перед її загибеллю, що викликано інтенсивним розростанням міцелію всередині господаря.

Відсутність звичної активності шкідників при їх візуальній присутності на рослині часто свідчить про розвиток епізоотії ентомофторозу.

Для підтримки природних популяцій ентомофторових грибів необхідно уникати надмірного застосування фунгіцидів широкого спектра дії, що пригнічують корисну мікрофлору.

Створення сприятливого мікроклімату, включаючи дощування в теплицях у ранкові години, стимулює розвиток природних осередків інфекції серед комах.

У промисловому масштабі існують препарати на основі культур, близьких до ентомофторових, проте їх застосування потребує суворого дотримання температурного та вологісного режиму.

Рекомендується збереження лісосмуг та зон з природною рослинністю навколо полів, оскільки вони слугують резерваторами для спор гриба та корисних ентомофагів.

• Забезпечення вологості вище 70% для активації гриба
• Відмова від суцільних обробок хімічними пестицидами
• Моніторинг чисельності шкідників для оцінки природного зниження популяції
• Використання біопрепаратів як доповнення до природних факторів контролю