Пшенична галиця

Пшенична галиця (лат. Contarinia tritici) — дрібна двокрила комаха з родини галиць (Cecidomyiidae), яка є серйозним шкідником зернових колосових культур.

Доросла особина має довжину близько 2-3 мм, тіло жовтувато-оранжевого кольору. Самки мають подовжений яйцеклад, що дозволяє їм відкладати яйця всередину колоскових лусок.

Личинки пшеничної галиці безногі, веретеноподібні, яскраво-лимонного або помаранчевого кольору. У стадії личинки вони живляться тканинами зерна, що призводить до значних втрат врожаю.

Цикл розвитку комахи включає стадію яйця, личинки, лялечки та імаго. Комаха пристосована до умов помірного клімату та має здатність до тривалої діапаузи в ґрунті.

Розвиток шкідника тісно пов'язаний з фазами росту пшениці. Особливо небезпечним є період виходу в колос та цвітіння, коли комахи масово відкладають яйця.

Пшенична галиця завдає найбільшої шкоди посівам м'якої та твердої пшениці. Рідше цей шкідник зустрічається на ячмені, житі та деяких дикорослих злакових травах.

Личинки, що відроджуються, проникають всередину колоска і висмоктують поживні речовини із зав'язі, яка ще розвивається, та формується зерна.

Внаслідок діяльності личинок зерно стає щуплим, втрачає свою масу та якісні характеристики. У важких випадках зернівки можуть бути повністю знищені.

Шкідливість проявляється також у зниженні посівних якостей насіння, оскільки пошкоджене зерно має низьку енергію проростання та схожість.

Масове ураження посівів призводить до значного недобору зерна, що в окремі роки може становити до 40% від потенційної врожайності господарства.

Виліт імаго зазвичай відбувається у травні-червні, коли ґрунт прогрівається до 12-15°C. Цей процес часто розтягнутий у часі і залежить від погодних умов.

Самки відкладають яйця переважно у вечірні години при слабкому вітрі. Інкубаційний період триває близько тижня, після чого виходять личинки.

Період живлення личинок у колосі становить приблизно 2-3 тижні. Після цього за вологої погоди вони залишають колосся і заглиблюються в ґрунт.

У ґрунті личинки плетуть кокони для заляльковування або впадають у діапаузу, яка може тривати кілька років, що робить боротьбу з ними складнішою.

Оптимальні умови для розвитку галиці — висока вологість повітря та помірні температури. Посушлива погода під час вильоту імаго значно обмежує чисельність шкідника.

Основною ознакою зараження є наявність дрібних помаранчевих личинок безпосередньо в колосках пшениці під час огляду посівів у період молочної стиглості.

Візуально пошкоджені колоски виглядають меншими, можуть мати деформовані лусочки або ознаки передчасного висихання окремих частин колоса.

При ураженні великою кількістю личинок колос набуває строкатості: частина колосків залишається порожньою або має пошкоджені зерна, що стає помітним при наливі зерна.

Дорослі особини можна виявити за допомогою ентомологічного сачка у вечірні години, коли комахи найбільш активні та перелітають над посівами.

Зібране зерно часто має ознаки пошкоджень, характерні для висмоктування вмісту личинками, що супроводжується зниженням його натури.

Використання сівозміни є фундаментальним заходом: не рекомендується повертати пшеницю на те саме поле раніше, ніж через 2-3 роки.

Глибока оранка ґрунту восени дозволяє значно знизити чисельність шкідників, оскільки личинки, що знаходяться у верхньому шарі, гинуть або не можуть вийти на поверхню.

Вибір сортів пшениці з щільно прилеглими колосковими лусками допомагає зменшити відсоток ураження, оскільки самці стає важче відкласти яйця.

Хімічний захист передбачає обприскування інсектицидами в період масового вильоту імаго до початку відкладання яєць. Пізніші обробки мають низьку ефективність.

• Дотримання просторової ізоляції від минулорічних полів пшениці для обмеження міграції шкідника.
• Ретельне знищення бур'янів, зокрема пирію та інших злаків, які можуть слугувати місцем розмноження.
• Сприяння розмноженню природних ворогів, таких як хижі комахи та паразитичні перетинчастокрилі.