Шкідник · Твердокрилі (жуки)

Чечевичний зерноїд

Bruchus ervi

Опис

Як розпізнати

Чечевичний зерноїд (лат. Bruchus ervi) — це небезпечний шкідник ряду твердокрилих, що спеціалізується на пошкодженні бобових культур. Дорослий жук має овальну форму тіла довжиною 3–4 мм.

Тіло жука вкрите густими волосками, колір яких варіюється від сірого до бурого. На надкрилах часто можна помітити світлі плями, які допомагають комасі маскуватися на рослинах.

Личинка зерноїда білого кольору, має вигнуту форму, розвинений ротовий апарат та три пари коротких ніжок, що дозволяє їй легко пересуватися та проникати всередину зерна.

Комаха має високу здатність до польоту, що дозволяє їй заселяти великі площі посівів сочевиці в період початку цвітіння та зав'язування бобів.

Зимує шкідник переважно у фазі імаго всередині зерна або у щілинах складських приміщень, де температура дозволяє пережити несприятливі умови.

Що пошкоджує

Основним об'єктом живлення для цього виду є сочевиця. Шкідник завдає шкоди як у полі, так і під час зберігання зібраного врожаю на складах.

Личинки, виїдаючи вміст насіння, знищують зародок і ендосперм. Це призводить до того, що насіння втрачає свою схожість та стає непридатним для посіву або використання в їжу.

Масове поширення зерноїда може призвести до зниження ваги тисячі насінин, що значно зменшує загальну врожайність культури на гектар.

Пошкоджене зерно має знижені органолептичні показники, воно стає гірким і втрачає товарний вигляд через наявність отворів, зроблених вихідними отворами дорослих комах.

При інтенсивному ураженні партія зерна може бути повністю зіпсована за лічені місяці зберігання в теплих умовах.

Коли з’являється

Вихід жуків з місць зимівлі починається з настанням стабільного тепла, коли температура повітря прогрівається до +15 градусів Цельсія.

Період активної відкладки яєць припадає на час цвітіння сочевиці, оскільки личинкам необхідний молодий боб для успішного впровадження всередину.

Розвиток личинки всередині одного насіння триває близько 30–45 днів, після чого відбувається залялькування і поява жука нового покоління.

В умовах посушливого та спекотного літа швидкість розвитку шкідника значно прискорюється, що може призвести до появи додаткових генерацій.

Восени активність комах знижується, проте шкідники, що залишилися в полі, або ті, що потрапили до сховищ, готуються до зимівлі.

Ознаки зараження

Найпершою ознакою наявності зерноїда є наявність дрібних білуватих яєць на стулках бобів, які можна побачити при ретельному огляді рослин у період цвітіння.

Згодом на бобах з'являються темні плями в місцях, де личинки прогризли шлях всередину насіння, що свідчить про активну фазу живлення.

Після виходу дорослого жука на поверхні насіння утворюються ідеально круглі отвори, які часто закриті тонкою шкіркою зерна.

Вага ураженого насіння значно менша, ніж здорового, а при розрізанні зернини всередині можна виявити порожнину з продуктами життєдіяльності личинки.

Посіви сочевиці, сильно уражені шкідником, виглядають неоднорідними, а рослини можуть передчасно скидати боби через стрес.

Заходи захисту

Система захисту базується на поєднанні агротехнічних заходів та хімічної обробки посівів у критичні фази розвитку культури.

Важливим є дотримання просторової ізоляції між новими посівами та місцями зберігання торішнього врожаю для запобігання перельоту жуків.

Хімічний контроль передбачає обприскування посівів інсектицидами в період масового цвітіння, коли відбувається відкладання яєць.

  • Використання селективних інсектицидів, безпечних для бджіл.
  • Фумігація насіння перед закладанням на зберігання.
  • Своєчасне збирання врожаю для зменшення втрат від осипання та поширення шкідника.

Використання феромонних пасток дозволяє відстежувати чисельність популяції та приймати обґрунтоване рішення щодо доцільності проведення хімічних обробок.

Біологія

Систематика

Латинська назва
Bruchus ervi
Ряд
Твердокрилі (жуки)
Родина
Bruchidae
Код EPPO
BRCHER
Спільнота

Обговорення

Поки немає обговорень — будьте першим.