Опис
Як розпізнати
Чинар зерновий — це спеціалізований шкідник, що належить до родини зернівок (Bruchidae), ряду твердокрилих. Дорослий жук має довжину тіла від 3 до 4 мм, поверхня якого вкрита густими сірими або коричневими волосками.
Морфологічною особливістю виду є наявність характерного зубця на задніх стегнах, що дозволяє відрізнити його від інших представників родини. Личинка має біле, дещо зігнуте тіло і пристосована до життя всередині насінини.
Життєвий цикл цієї комахи нерозривно пов'язаний із рослинами роду Lathyrus. Дорослі особини здатні до активного польоту, що дозволяє їм швидко заселяти нові ділянки посівів під час цвітіння культури.
Комаха проявляє високу вибірковість до кормової бази, що робить її небезпечним вузькоспеціалізованим шкідником, здатним швидко накопичуватися в агроценозах.
В умовах помірного клімату чинар зерновий розвивається в одному поколінні, пристосовуючись до строків дозрівання насіння чини.
Що пошкоджує
Основним об'єктом живлення для личинок є насіння чини посівної (Lathyrus sativus), у якому вони розвиваються, поїдаючи ендосперм та зародок.
Пошкоджене насіння втрачає свої посівні якості, схожість різко знижується або стає нульовою, що призводить до значних економічних втрат при виробництві посівного матеріалу.
Крім того, заражене зерно непридатне для харчових цілей через значне накопичення продуктів життєдіяльності личинок та пошкодження структури насінини.
Рівень шкодочинності залежить від чисельності популяції: у роки епіфітотій шкідник може пошкодити до половини врожаю на полі.
Пошкоджені боби стають більш вразливими до проникнення патогенних грибів та плісняви, що ще більше погіршує якість зібраного врожаю.
Коли з’являється
Весняна активність імаго починається з моменту настання стійкого тепла, після чого жуки мігрують на квітучі посіви чини.
Відкладання яєць самками відбувається переважно на молоді зелені боби, що забезпечує личинкам оптимальне середовище для живлення та розвитку.
Личинка вгризається в насінину, де проводить весь період свого росту, поступово виїдаючи внутрішню частину і формуючи камеру для заляльковування.
Цикл розвитку завершується виходом імаго через характерні круглі отвори, які вони прогризають у стінці насінини перед виходом назовні.
Період спокою (зимування) відбувається переважно всередині насіння в сховищах або в залишках врожаю на полі, що залишилися після збору.
Ознаки зараження
На початкових етапах зараження можна помітити дрібних жуків, що живляться пилком на квітках рослин чини під час сонячної погоди.
При детальному огляді на поверхні зелених бобів добре помітні поодинокі або групові світлі яйця овальної форми, які відкладають самки.
Найбільш вираженою ознакою є поява круглих отворів у сухому насінні, які свідчать про те, що жук вже покинув зернину.
Зовнішній вигляд пошкодженого насіння відрізняється легкістю та тьмяністю, що пов'язано з втратою внутрішнього вмісту та порушенням цілісності оболонки.
Наявність пилу та залишків екскрементів всередині розрізаного зерна підтверджує активність личинок чинара зернового.
Заходи захисту
Для зменшення чисельності шкідника рекомендується застосовувати комплекс агротехнічних та хімічних заходів, що спрямовані на розрив циклу розвитку.
Ефективним заходом є своєчасне та швидке збирання врожаю, що не дозволяє жукам завершити вихід із насіння безпосередньо на полі.
Глибока оранка ґрунту восени дозволяє знищити залишки насіння, в яких зимують личинки та імаго, зменшуючи інфекційний фон на наступний рік.
Використання дозволених інсектицидів у фазу бутонізації — цвітіння допомагає значно зменшити кількість жуків до моменту відкладання яєць на боби.
- Дотримання сівозміни: не повертати чину на те саме поле раніше ніж через 3 роки.
- Ретельне очищення складських приміщень перед закладанням нового врожаю на зберігання.
- Використання фумігації насіннєвого матеріалу при виявленні зараження в сховищах.
Систематика
- Латинська назва
- Bruchus affinis
- Ряд
- Твердокрилі (жуки)
- Родина
- Bruchidae
- Код EPPO
- BRCHAF
Обговорення
Поки немає обговорень — будьте першим.