Зернівка церцисова

Зернівка церцисова (лат. Bruchidius siliquastri) — це дрібний жук із родини зернівок (Bruchidae), що належить до ряду твердокрилих (Coleoptera).

Доросла комаха сягає розмірів від 2 до 3 міліметрів. Тіло має овальну форму, вкрите густими волосками, що надає йому сіро-коричневого забарвлення.

Голова у жука невелика, трохи витягнута вперед, із добре розвиненими вусиками, які допомагають комасі орієнтуватися у пошуку кормових рослин.

Личинки цього виду є безногими, білого кольору, з потужним ротовим апаратом, що дозволяє їм легко проникати крізь оболонку насіння бобових.

Вид спеціалізований, тому його морфологічні ознаки тісно пов'язані з особливостями розвитку в насінні багряника (церцису).

Основною культурою, яку пошкоджує цей шкідник, є церцис (багряник), зокрема його популярні декоративні види, такі як церцис канадський.

Личинки зернівки живляться всередині насінин, виїдаючи зародок та ендосперм, що призводить до повної втрати схожості насіннєвого матеріалу.

Шкідливість проявляється у зниженні репродуктивної здатності рослин у насадженнях та значних втратах у розплідниках при вирощуванні садивного матеріалу.

Пошкоджене насіння стає непридатним для тривалого зберігання, оскільки в місцях виходу жуків часто розвиваються вторинні інфекції.

Вплив шкідника негативно позначається на поширенні виду в природних умовах, оскільки суттєво зменшується кількість життєздатного насіння, здатного до проростання.

Активізація імаго (дорослих жуків) спостерігається у літній період, коли на деревах формуються молоді боби.

Самки відкладають яйця на поверхню молодих плодів. Після виходу з яйця личинка одразу прогризається всередину насінини.

Розвиток одного покоління триває протягом вегетаційного сезону, завершуючись заляльковуванням всередині пошкодженого насіння.

Зимує комаха в стадії личинки або лялечки всередині насінини, яка може залишатися на дереві або падати на землю під кроною.

Навесні дорослі жуки виходять назовні крізь спеціальні отвори, щоб розпочати новий цикл розмноження при першій появі бобів.

Найбільш наочною ознакою зараження є наявність круглих отворів на насінні, які жуки роблять при виході назовні.

При детальному огляді насіння можна помітити сліди діяльності личинок у вигляді порожнин, заповнених продуктами життєдіяльності.

На дотик пошкоджене насіння стає легким, а іноді й порожнім, що дозволяє легко виявити його під час сортування.

Уражені боби на деревах іноді виглядають злегка деформованими, хоча зовні цілісність стручка може довго зберігатися.

Присутність дрібних жуків на суцвіттях та молодих зав'язях є сигналом до проведення моніторингу наявності шкідника.

Першочерговим заходом є збір насіння одразу після дозрівання бобів, що дозволяє попередити масовий виліт жуків та подальше розповсюдження.

Рекомендується застосовувати температурний метод знезараження насіння, витримуючи його у відповідних умовах для знищення личинок всередині.

У розплідниках ефективним є застосування інсектицидів у період відкладання яєць, щоб не допустити проникнення личинок у насіння.

Санітарна очистка ділянок від опалого листя та старих плодів значно зменшує запас шкідника на наступний сезон.

Для тривалого зберігання насіння слід використовувати герметичні контейнери та умови з низькими температурами, що пригнічують розвиток комах.