Фітофтороз
Фітофтороз є одним з найнебезпечніших захворювань сільськогосподарських культур, що спричиняється ооміцетом Phytophthora infestans. Збудник належить до царства Chromista і вражає переважно рослини родини пасльонових. Це високоспеціалізований паразит, який здатен повністю знищити врожай картоплі та томатів протягом одного вегетаційного періоду, якщо не вживати вчасних захисних заходів.
Вміст розділу
Тіленхус
Tylenchus
Тілетія Айрекара
Tilletia ajrekarii
Тілетія гладка
Tilletia laevis
Тілетія жахлива
Tilletia horrida
Тілетія пенісетна
Tilletia pennisetina
Тіліція рису
Neovossia horrida
Тогнія мінімус
Togninia minima
Токсична слина комах
Toxic saliva
Токсичність бору
Boron toxicity
Токсичність заліза
Iron toxicity
Токсичність літію
Lithium toxicity
Токсичність поживних речовин
Nutrient toxicity
Томатна мінуюча міль
Tojo
Томатна мінуюча міль
Tojo
Торула акроспоріум
Torula acrosporium
Трав’яна цистоутворююча нематода
Punctodera punctata
Траметес різнобарвний
Trametes versicolor
Транзиторний вірус рису
Rice transitory
Трахісфера плодова
Trachysphaera frutigena
Трахісфера плодова
Trachysphaera fructigena
Трематосферія герпотрихоїдес
Trematosphaeria herpotrichoides
Трипоспермум кленовий
Tripospermum acerinum
Трихаптум ялиновий
Trichaptum abietinum
Триходерма
Trichoderma
Триходерма зелена
Trichoderma viride
Триходерма Конінга
Trichoderma koningii
Триходерма харціанум
Trichoderma harzianum
Триходорус
Trichodorus
Триходорус екваліс
Trichodorus aequalis
Триходорус Крістея
Trichodorus christei
Триходорус Крісті
Trichodorus christiei
Триходорус мінор
Trichodorus minor
Триходорус огрядний
Trichodorus obesus
Трихоконіелла Падвіка
Trichoconiella padwickii
Трихоконіс падвікі
Trichoconis padwickii
Трихотеціум рожевий
Trichothecium roseum
Трістеза цитрусових
Citrus tristeza
Тропічна іржа кукурудзи
Angiopsora zeae
Тропічна іржа кукурудзи
Physopella zeae
Трохіла
Trochila
Трутовик лускатий
Polyporus squamosus
Трутовик плоский
Fomes applanatus
Трутовик сірчано-жовтий
Laetiporus sulphureus
Тубакія Дрійна
Tubakia dryina
Туберкуліна
Tuberculina
Туберкулярія цегляно-червона
Tubercularia lateritia
Тубефія пезізула
Tubeufia pezizula
Тубурцинія пирійна
Tuburcinia elymi
Туларська яблуня
Tulare apple
Туссун
Toussoun
Тюльпановий кліщ
Eriophyes tulipae
Улльструпія
Ullstrup
Улокладіум
Ulocladium
Улокладіум гарбузовий
Ulocladium cucurbitae
Улокладіум чорний
Ulocladium atrum
Унцинула великоспорова
Uncinula macrospora
Унцинула парвула
Uncinula parvula
Уредо беніккіана
Uredo behnickiana
Уредо крігеріана
Uredo kriegeriana
Уроміцес коронатний
Uromyces coronatus
Фітофтороз
Хвороба проявляється у вигляді появи темних плям на листках, стеблах та плодах. Характерною ознакою є білий наліт зі спорами з нижнього боку листка, що з’являється при високій вологості. На бульбах картоплі збудник утворює тверду гниль, яка згодом може стати причиною вторинного зараження іншими бактеріальними інфекціями під час зберігання, що суттєво знижує якість врожаю.
Біологія патогена вирізняється надзвичайною динамічністю. Розмноження відбувається через зооспори, що пересуваються у водному середовищі, а також через ооспори, які забезпечують виживання збудника в несприятливих умовах. Поширення інфекції відбувається через вітер або краплі дощу, що потрапляють на здорові органи рослин від інфікованих сусідніх кущів або джерел в ґрунті.
Умови для розвитку хвороби є критичним чинником: оптимальна температура 15–20°C та підвищена вологість (понад 90%) створюють ідеальне середовище для розвитку зооспор. Саме тому найсильніші спалахи хвороби зазвичай спостерігаються в дощові роки або в період інтенсивних туманів. Швидке поширення спор дозволяє фітофторозу охоплювати цілі поля за лічені дні.
- Вибір стійких сортів та якісного насіннєвого матеріалу.
- Дотримання сівозміни та ізоляція від джерел інфекції.
- Видалення та спалювання уражених частин рослин.
- Застосування системних та контактних фунгіцидів.
- Регулювання вологості у теплицях через провітрювання.
Контроль фітофторозу вимагає стратегічного планування, що поєднує профілактику та хімічний захист. Важливо вчасно розпочинати обробку препаратами, не чекаючи появи візуальних симптомів, особливо в зонах з ризиком високої вологості. Систематичний моніторинг стану посівів дозволяє вчасно виявити патоген і мінімізувати втрати, зберігаючи економічну ефективність вирощування культур.