Вірус мозаїки Синалоа
Sinaloa tomato
Збудником є вірус скручування листя томата Синалоа (Sinaloa tomato leaf curl virus, STLCV). Це фітопатоген, що належить до родини Geminiviridae, рід Begomovirus. Геном вірусу представлений одноланцюговою кільцевою ДНК.
Вміст розділу
Вірус мозаїки Синалоа
Цей вірус характеризується високою специфічністю до своїх векторів. Він не поширюється контактним шляхом або через насіння, що обмежує його передачу виключно біологічними переносниками в межах певної екологічної зони.
Хвороба вражає широкий спектр пасльонових культур, включаючи томати, солодкий перець та бур'яни, що ростуть поблизу полів. Для промислового овочівництва цей вірус є серйозною загрозою, здатною знищити більшу частину врожаю.
Шкодочинність виявляється у значному зниженні фотосинтетичної активності листків. Рослини не здатні формувати повноцінні плоди, а ті, що зав'язалися, часто мають деформовану форму та низькі смакові якості, що робить їх непридатними для реалізації.
Поширення інфекції нерозривно пов'язане з життєвим циклом тютюнової білокрилки (Bemisia tabaci). Вірус потрапляє в організм комахи під час живлення соком інфікованої рослини і зберігається в ній протягом усього життя особини.
Пік поширення припадає на літні місяці та теплу осінь, коли чисельність комах-переносників досягає максимуму. У теплицях, де температурний режим підтримується стабільно високим, загроза зараження існує протягом усього періоду вегетації.
Основний симптом — це скручування країв листків усередину та вгору, що супроводжується пожовтінням (хлорозом) тканин вздовж жилок. Рослина набуває карликового вигляду через зупинку росту верхівкових пагонів.
Вузли між листками значно скорочуються, утворюючи густі «шапки» з деформованого листя на верхівках. Пошкоджені тканини стають ламкими, а колір листя може змінюватися на блідо-зелений або яскраво-жовтий залежно від ступеня ураження.
Основним методом контролю є інтегрована система захисту від білокрилки. Необхідно поєднувати біологічні методи з хімічними засобами для мінімізації передачі вірусу від одного куща до іншого.
- Регулярний моніторинг чисельності комах за допомогою жовтих клейових пасток.
- Застосування системних інсектицидів, що діють на комах-сисунів.
- Просторова ізоляція нових посівів від заражених ділянок.
- Обов'язкова дезінфекція обладнання та інструментів для догляду.