Вірус мозаїки цвітної капусти

Вірусні частинки мають форму ікосаедра (ізометричні) та діаметр близько 50 нм. Механізм реплікації вірусу базується на зворотній транскрипції, що робить його складним для контролю об'єктом у фітопатології.

В природних умовах вірус переноситься комахами-векторами, зокрема різними видами попелиць. Передача відбувається неперсистентним способом: вірус швидко набувається комахою під час живлення і так само швидко передається здоровій рослині.

Окрім комах, вірус може розповсюджуватися механічним шляхом — через інструменти, дотик рук або забруднений одяг при догляді за рослинами, хоча цей спосіб є менш значущим у польових умовах.

Систематика вірусу чітко визначена: він належить до роду Caulimovirus, який об'єднує патогени з подібною структурою геному, здатні до паразитування на широкому колі капустяних рослин.

Шкодочинність вірусу полягає у системному ураженні всіх органів рослини. Він викликає деформації, що призводять до значного зниження товарності врожаю капусти, брокколі, цвітної капусти та турнепсу.

При ранньому інфікуванні розсади спостерігається карликовість: рослини припиняють ріст, утворюють дрібні деформовані листки та не здатні сформувати якісний врожай.

Втрати врожаю можуть коливатися від незначних до критичних (понад 50%). Особливо небезпечним є вірус у теплицях, де сприятливі умови для розмноження попелиці сприяють епіфітотійному поширенню хвороби.

Рослини, уражені вірусом, стають менш стійкими до посухи та впливу інших патогенів. Вірусні хвороби часто провокують подальший розвиток бактеріозів, що призводить до загнивання качанів.

Економічні збитки також включають витрати на додаткові обробки інсектицидами та необхідність вибракування великої кількості продукції, яка не відповідає стандартам якості.

Симптоматика включає типову мозаїку: на листовій пластинці з'являються плями світло-зеленого або жовтого кольору, які часто групуються навколо основних жилок листка.

Листя хворих рослин стає зморшкуватим, нерідко спостерігається сильна курчавість. У деяких випадках краї листків загинаються донизу, набуваючи викривленої форми.

Рослини суттєво відстають у рості, набуваючи присадкуватого вигляду. Якщо зараження відбулося в фазу зав'язування качана, він стає пухким, асиметричним та має нетипову щільність.

У цвітної капусти спостерігається деформація суцвіть. Вони можуть набувати плямистого забарвлення або залишатися недорозвиненими, що робить їх повністю непридатними для реалізації.

При огляді посівів візуально виділяються осередки уражених рослин, які мають хлоротичний (блідий) вигляд порівняно із загальним фоном здорового поля.

Основним методом контролю є моніторинг та знищення комах-переносників. Використання системних інсектицидів дозволяє стримувати попелицю та запобігати передачі вірусу.

Агротехнічні заходи включають знищення бур'янів-резерваторів навколо полів. Особливу увагу слід приділяти таким видам як суріпиця, грицики, талабан польовий.

Важливо використовувати для посіву тільки здоровий та сертифікований насіннєвий матеріал. Хоча насіннєва передача вірусу вивчена неоднозначно, ризик занесення інфекції має бути мінімізований.

Просторова ізоляція нових посівів від старих ділянок, де вирощувалися капустяні культури, суттєво зменшує тиск інфекційного навантаження.

Слід дотримуватися сівозміни, не допускаючи вирощування капустяних культур на одному місці частіше, ніж раз на 3-4 роки, щоб уникнути накопичення патогенів у ґрунті та поблизу ділянки.